Куда смотреть покупая сервера.

Куда смотреть покупая сервера.

Постепенно любая организация, по мере личного расширения, способна встретиться с фактом когда станет нужно совершенствовать свою IT-отрасль. Настает фактор, что руководству просто нужно приобретать мощные сервера, так как офисные компьютеры уже не работают с заданными заданиями и с сохранением информации. Установка и пуск сервера помогает решить различные задания по осуществлению которых требуется значительные мощности, хранения первостепенных а также других копий нужных данных, формирование удаленного подключения к приложениям и остальным сетям фирмы. Подбор правильного сервера для компании может помочь создать стойкий доступ к информационным данным организации. До совершения покупки также следует определить задачи сервера т.к. От этого зависит цена сервера и его сопровождение.

Сервер, в первую очередь, является мощным компьютером, что способен легко решать различные вычисляемыые задачи как vps windows, а также фиксировать в себе все информативные данные организации. В угоду лучшего удобства сервера решили классифицировать по их предопределению и поставленных целей. По данной таблице сервера распределяют на:

Сервера, на которых обрабатываются крупные размеры информации. Такие сервера целенаправленно созданны непосредственно под БД.

Сервера, в цели которых включается выполнение кодов, которые требуют больших мощностей и на котором имеет возможность заниматься один или два людей в одно и то же время.

Оставшиеся типы сервера относят к файл-базу, все они нужны в целях хранения цифровой информации и допуска к нему различных видов пользователей

Но, должны обозначить что такая типология считается достаточно относительной и часто сервера осуществляют одновременно множество опций при работе.

По таким составляющим как оперативная память, мощьность ядер, вместимость жесткого диска проводят рабочую группировку севрерных кластеров. Равным образом значительно влияют на схожее дифференцирование величина корпуса и его виды.

Ну, теперь начнём с главных шагов по верному поиску сервера.

Первоначально определите цели и роли, какие начнет осуществлять новый сервер.

Последующим ходом будет предвидение предполагаемого условия и места под работу сервера. Важно обусловить количество юзеров, которые начнут нагружать серверные потенциалы оборудования.

И под конец, требуется расследовать каковыми мощностями будет владеть ваш новый сервер. Мы рассуждаем о подобных мощьностях как процессор, жесткий диск и другое

Каждый раз перед покупкой установите верно определите анализ текущих потребностей для компании. Перечисленное позволит вам избежать покупки сервера с малыми либо чрезмерными мощностями, а поэтому — не совершать излишних вложений. В случае если вы берете сервер с малыми производственными мощностями тогда появляются трудности с полноценной службой серверной деятельности, значит может появиться много ошибок и недосягаемость сервера. Ежели будет куплен сервер с производственными мощностями которые превышают нужды, тогда это поведет дополнительные расходы на сервис и работу сервера.

Данные рекомендации предоставят вам шанс найти своей фирме сервер, который станет подходить вашим запросам. И вам надо принять в расчет возможность увеличения мощностных характеристик сервера по мере роста организации. Ныне вы сумеете найти для себя подходящий купить сервер и не заботится о стабильной службе и организации поставленных целей.

Ну что же, сделаем итоги. Сперва надо принять решение какие проекты начнут осуществятся на сервере, какое количество сотрудников получат к нему доступ и какое количество планируется одновременных подключений. Далее разбираем как много мощьностей будет при этом потребляться и из этих характеристик приниматься к созданию запросов на выбор сервера.

Пожелаем вам благополучной работы и роста вашей фирмы.

Дилемма по поиску желаемого выделеного сервера

Дилемма по поиску желаемого выделеного сервера

Эта заметка окажется интересна организациям, скопление сотрудников у которой равняется от 6 до 20 пользователей.

Ключевая функция приведенной заметки является поведать про функцию аренда выделенного сервера в фирмах а также дать консультации по наилучшему подбору серверного оборудования и софта.

Генеральная речь в том что выражение «Сервер» от английского значит как служитель. И точно, сервер оказывает довольно значимые услуги для многих сотрудников различных отраслей. Именно поэтому AHKOР неизменно считается крайне работоспособным, и поэтому довольно дорогим. И даже не каждый раз все выделеные сервера получаются наиболее сильными нежели типовые легкие компьютеры. И еще исключительно интересный случай состоит в том что когда сервера функционируют на специалистов, следовательно абоненты их выходит приказчиками.

Проанализируем качества и поручения.

Сейчас мы придём к подобному выводу что задачи какие осуществляет сервер можно использовать для многообразных серверов, а позволительно и соединить пару задач на едином сервере. Изначально надо подразумевать что в организациях серверов больше одного, все определено тем что в работу вступают специфические факторы, что полагается понимать по отдельности. Заметим что подобные разграничения несут весьма символьный характер.

1. Сервер который нужен для всевозможных приложений.

Такой сервер делается очень редко. Он нужен для исполнения порядком сильных приложений, в основном это кодовые алгоритмы учетных приложений или сторонних программных продуктов какие запрашивают весьма немалых мощьностей для собственных вычислений. Обычно, в компактных компаниях такие программы бывают очень нечасто и по этой причине такие сервера нашли не самую высокую популярность. Такой вид серверов требует наличие мощных производственных ресурсов, быстрые процессоры новейшего уровня, и большого размера ОЗУ. Аналогично неприменным условием есть наличие резервных носителей данных и продвинутая вентиляционная вставка.

Делаем вывод — это весьма дорогие сервера. Но на подобных серверах монтируется сервер под Хрумер, и совершать работу по включении прочего набора приложений.

2. Компьютер для целевых задач

Подобный компьютер содержит много сходства с сервером для дополнений. Суть подобного включается в таком вопросе что аппарат назначен для подсоединения абонентов с всяческим приоритетом допуска. Вот эта схема позволяет подсоединяться к станции от всяческих соединений (зачастую весьма небыстрых) и делать здесь разные высчитывания и выполнять проекты. Это может быть как торговая так и аудиторская проекты. От этого сервера требудется мощная и неотказная отдача, ведь за раз к нему может быть подсоединено много абонентов. Однако к таковому серверу могут подсоединяться абоненты с ноутбуков и смартфонов.

На терминальный вход подсоединяются клиенты под особенные скрипты и программы.

Во всех эпизодах предпочтения сервера необходимо принимать к сведению часть признаков, что очень важны при работе.

Серверные станции не являются рабочим местом для сотрудников. Чем меньшее количество работники имеют к ним допуск, тем безопаснее.

Не имеет смысла отлучать от серверов мыши а также атрибуты. В самый неуместный час они станут крайне необходимы

Довольно важным моментом при работе серверов является электропитание. Не скупитесь на ИБП и аккумуляторах.

Сервера стабильно нуждаются в тех поддержке. Поэтому помните смотреть за цветными лампочками и пронзительными звуками которые выпускаются информационным сервером. Желательно сообщить о сигналах заранее, чем после исправлять поломки.

Сервер проработает значительно длительнее в случае, если его вовсе не будут трогать лишний раз. Отсутствие частных заданий, только рабочие. Если уж он не работает круглые сутки, тогда так даже надежнее, прослужит лет 6, а то и свыше.

ЗВЕРНЕННЯ С. КИРИЧЕНКА ДО НАРОДУ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗАКРИТТЯМ ТРЕТЬОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ

ЗВЕРНЕННЯ СЕРГІЯ КИРИЧЕНКА ДО НАРОДУ
У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗАКРИТТЯМ ТРЕТЬОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
Народе України!
Напередодні виборів до Верховної Ради України, саме в п’ятницю, 26.10.2012 року, секретар судді Суворовського районного суду м. Херсона Зубова О.С. видала мені, нарешті, постанову від 18.10.2012 р., яка набула законної сили, про звільнення мене від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.161 КК України (розпалювання ворожнечі) і закриття кримінальної справи, у зв’язку із закінченням строку давності.
Більше половини змісту постанови від 18.10.2012 р. про закриття проти мене кримінальної справи, яка знаходилася на розгляді у судді Суворовського районного суду м. Херсона Олександра Зубова з 22.12.2010 року по 18.10.2012 року, виписано, як вирок. Такий прийом використаний недарма. Саме це було метою угруповання правлячої національної меншини в м. Херсоні та області,  яке стало замовником на незаконне порушення проти мене третьої кримінальної справи.
Суддя Зубов О.С. таким чином хотів надолужити те, що в нього не вийшло, чого він не встиг зробити, і заради чого отримав доручення здійснити незаконний розгляд справи проти мене.
Нагадаю, що майже за два роки здійснення проти мене судового провадження за ч.1 ст.161 КК, суддя Зубов О.С. рік витратив на те, щоби спробувати помістити мене до стаціонарного відділення Одеської психіатричної лікарні. Я всіма засобами пручався цьому свавіллю, пройшовши чотири добровільних психіатричних обстеження в трьох областях України (Миколаївській, Одеській, Херсонській). Але суддя на це постійно не зважав і продовжував силове свавілля на моє примусове обстеження тими, хто захопив українську психіатрію неукраїнськими кадрами. Лише принципове втручання народного депутата України Юрія Кармазіна зупинило 15.12.2011 р. моє примусове направлення в психушку м. Одеси за добу до цієї події – 16.12.2011р.
Весь час, майже два роки, суддя Зубов О.С. діяв щодо мене з мотивів помсти і розправи за те, що під час здійснення мною повноважень депутата Херсонської міської ради V-го скликання я домігся порушення проти судді Зубова О.С. кримінальної справи за винесення ним 29.02.2008 року неправосудного рішення на користь представника правлячої національної меншини Тишкевича О.В. Своїм рішенням суддя Зубов О.С. «подарував» Тишкевичу О.В. «задарма» майже 700 кв. м службової площі комунальної власності в центрі міста Херсона. Це небачена зухвалість, наглість і демонстрація корумпованості з боку судді Зубова О.С.
За таких обставин, а саме факту причетності мене до ініціювання порушення проти судді Зубова О.С. кримінальної справи, цей суддя не мав права розглядати справу проти мене, а згідно статті 54 КПК України повинен був взяти самовідвід. Але він не тільки не зробив цього сам, але й багаторазово безпідставно відмовляв мені в задоволенні поданих мною заяв про його відвід.
Зазначена кримінальна справа (ч.1 ст.161 КК) є третьою після ще двох, за ст.283 (порушення громадського порядку) та ст.286 (хуліганство), які порушувалися у 2008 році проти мене, виключно, як проти депутата Херсонської міської ради з подачі і безпосередніх заяв Херсонського міського голови Володимира Сальдо, якого, в силу його походження і віри, захищає раввінат і міжнародне єврейство.
Таким чином завершився ще один ганебний етап расового і політичного переслідування мене владними представниками етнічної меншини за моє етнічне походження та мою послідовну позицію відстоювання і захисту національних інтересів представників більшості слов’янських етносів України.
Певний, що це дасть досвіду і наснаги іншим патріотам, які стають на шлях захисту національних інтересів слов’янських етносів народу України.
Слава Україні! Героям слава!
Не бійтеся, патріоти, бо ми на своїй землі і іншої в нас нема! Окрім нас самих звільняти  нас із рабства світового уряду глобального олігархату  «богообраного народу»  ніхто не буде! Дійте рішуче і сміливіше! Час нашого національного звільнення від нового хазарського поневолення настав!
З повагою                                                    Сергій Кириченко

ЗВЕРНЕННЯ СЕРГІЯ КИРИЧЕНКА ДО НАРОДУ

У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗАКРИТТЯМ ТРЕТЬОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ

 

Народе України!

Напередодні виборів до Верховної Ради України, саме в п’ятницю, 26.10.2012 року, секретар судді Суворовського районного суду м. Херсона Зубова О.С. видала мені, нарешті, постанову від 18.10.2012 р., яка набула законної сили, про звільнення мене від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.161 КК України (розпалювання ворожнечі) і закриття кримінальної справи, у зв’язку із закінченням строку давності.

Більше половини змісту постанови від 18.10.2012 р. про закриття проти мене кримінальної справи, яка знаходилася на розгляді у судді Суворовського районного суду м. Херсона Олександра Зубова з 22.12.2010 року по 18.10.2012 року, виписано, як вирок. Такий прийом використаний недарма. Саме це було метою угруповання правлячої національної меншини в м. Херсоні та області,  яке стало замовником на незаконне порушення проти мене третьої кримінальної справи.

 

Суддя Зубов О.С. таким чином хотів надолужити те, що в нього не вийшло, чого він не встиг зробити, і заради чого отримав доручення здійснити незаконний розгляд справи проти мене.

 

Нагадаю, що майже за два роки здійснення проти мене судового провадження за ч.1 ст.161 КК, суддя Зубов О.С. рік витратив на те, щоби спробувати помістити мене до стаціонарного відділення Одеської психіатричної лікарні. Я всіма засобами пручався цьому свавіллю, пройшовши чотири добровільних психіатричних обстеження в трьох областях України (Миколаївській, Одеській, Херсонській). Але суддя на це постійно не зважав і продовжував силове свавілля на моє примусове обстеження тими, хто захопив українську психіатрію неукраїнськими кадрами. Лише принципове втручання народного депутата України Юрія Кармазіна зупинило 15.12.2011 р. моє примусове направлення в психушку м. Одеси за добу до цієї події – 16.12.2011р.

Весь час, майже два роки, суддя Зубов О.С. діяв щодо мене з мотивів помсти і розправи за те, що під час здійснення мною повноважень депутата Херсонської міської ради V-го скликання я домігся порушення проти судді Зубова О.С. кримінальної справи за винесення ним 29.02.2008 року неправосудного рішення на користь представника правлячої національної меншини Тишкевича О.В. Своїм рішенням суддя Зубов О.С. «подарував» Тишкевичу О.В. «задарма» майже 700 кв. м службової площі комунальної власності в центрі міста Херсона. Це небачена зухвалість, наглість і демонстрація корумпованості з боку судді Зубова О.С.

За таких обставин, а саме факту причетності мене до ініціювання порушення проти судді Зубова О.С. кримінальної справи, цей суддя не мав права розглядати справу проти мене, а згідно статті 54 КПК України повинен був взяти самовідвід. Але він не тільки не зробив цього сам, але й багаторазово безпідставно відмовляв мені в задоволенні поданих мною заяв про його відвід.

Зазначена кримінальна справа (ч.1 ст.161 КК) є третьою після ще двох, за ст.283 (порушення громадського порядку) та ст.286 (хуліганство), які порушувалися у 2008 році проти мене, виключно, як проти депутата Херсонської міської ради з подачі і безпосередніх заяв Херсонського міського голови Володимира Сальдо, якого, в силу його походження і віри, захищає раввінат і міжнародне єврейство.

Таким чином завершився ще один ганебний етап расового і політичного переслідування мене владними представниками етнічної меншини за моє етнічне походження та мою послідовну позицію відстоювання і захисту національних інтересів представників більшості слов’янських етносів України.

Певний, що це дасть досвіду і наснаги іншим патріотам, які стають на шлях захисту національних інтересів слов’янських етносів народу України.

Слава Україні! Героям слава!

Не бійтеся, патріоти, бо ми на своїй землі і іншої в нас нема! Окрім нас самих звільняти  нас із рабства світового уряду глобального олігархату  «богообраного народу»  ніхто не буде! Дійте рішуче і сміливіше! Час нашого національного звільнення від нового хазарського поневолення настав!


З повагою                                                    Сергій Кириченко

Сайт С. Кириченко http://grkontrol.org

ДОПРАШИВАЛИ СВИДЕТЕЛЯ РАВВИНА ВОЛЬФА

В ЗАСЕДАНИИ 25 АПРЕЛЯ ПО УГОЛОВНОМУ ДЕЛУ ПРОТИВ СЕРГЕЯ КИРИЧЕНКО ДОПРАШИВАЛИ СВИДЕТЕЛЯ РАВВИНА ВОЛЬФА

Сегодня, 25.04.2012 г., в Суворовском районном суде г. Херсона состоялось 34 заседание по уголовному делу, возбужденному на основании Заявления о возбуждении уголовного дела, поданного раввином г. Херсона и области Йосифом Ицхаком Вольфом и поддержанном директором Херсонского Еврейского благотворительного фонда «Хесед Шмуель» Александром Вайнером и директором Херсонской еврейской школы Виталием Бронштейном.

На заседание, наконец, прибыл один из основных свидетелей — раввин Й.И.Вольф. Он прибыл, кстати, в тот момент, когда С.Кириченко уже подал в канцелярию Суворовского районного суда ходатайство о принудительном приводе Й.И.Вольфа за злостное уклонение от явки в суд, неуважение к суду и наложении на него штрафа по двум статья административного кодекса Украины.

Начало судебного заседания не прошло без привычной стычки слушателей с судьей Александром Зубовым. Постоянным недостатком председательствующего по делу А. Зубова является тихая речь и невнятность дикции, что лишает значительную часть немолодых сторонников С.Кириченко возможности понять, о чем говорит судья. На очередные просьбы слушателей говорить громче, судья А.Зубов предупредил пожилую слушательницу и такого же пожилого слушателя, что слушатели по делу, в отличие от участников уголовного процесса, не имеют никаких прав, и если еще кто-либо выдвинет подобную просьбу, то будет за это наказан. В ответ на это пожилой слушатель пытался убедить судью, что они тоже люди, которым закон дал право присутствовать в судебном заседании, а раз так, то судья должен создать такие условия, чтобы слушатели слышали это самое дело, при рассмотрении которого они присутствуют. Но когда на эти простые слова судья А.Зубов прореагировал крайним раздражением и постановил удалить из зала заседания настойчивого гражданина, то этот гражданин спокойно и убежденно назвал судью А.Зубова «Сволочью!» После очередных резких высказываний судьи А.Зубова в его адрес, мужчина повторил свою оценку непорочного служителя Фемиды и вышел из зала.

В ходе судебного заседания в адрес раввина со стороны Сергея Кириченко в течение двух с половиной часов было задано около 80-ти вопросов. На большинство из них Й.Вольф не пожелал отвечать, что явно выглядит, как отказ от дачи свидетеских показаний, что явно разрушает позицию обвинения и укрепляет позицию самого С.Кириченко, в силу действия нормы части 3 ст.62 Конституции Украины, согласно которой «Обвинение не может основываться на доказательствах, полученных незаконным путем,  А ТАКЖЕ НА ПРЕДПОЛОЖЕНИЯХ».

Раввин Й.Вольф признал, что он лично, а также Президент Объединенной еврейской общины Украины, гражданин Израиля Игорь Коломойский и Президент Всеукраинского Еврейского Конгресса Вадим Рабинович направляли в органы власти Украины требования лишить лицензии Телерадиокомпании «Вик», на радио которой выступал С.Кириченко.

На вопрос С.Кириченко, Почему, в отличие от вседоступности источников всех мировых религий и вероучений, являются закрытыми источники религии иудаизма, и где их можно достать для ознакомления, раввин Й,Вольф порекомендовал все искать в Интернете. При этом С.Кириченко пояснил, что доступным является лишь русскоязычный вариант книги Рав ШЛОМО ГАНЦФРИДА «КИЦУР ШУЛЬХАН АРУХ», размещенный на

http://istok.ru/library/learn-n-teach/classic/shulhan-aruh/

Раввин Й.Вольф не смог дать ответа на вопрос С.Кириченко, когда тот попросил назвать хотя бы одного еврея или верующего иудея, которого он обидел бы в национальных или религиозных чувствах. При этом Й.Вольф заявил, что «не разделяет религиозных или нерелигиозных евреев, т. к. нерелигиозные евреи лишь в силу временных обстоятельств пока не участвуют в отправлении религиозных иудейских обрядов».

Й.Вольф признал, что просил С.Кириченко, чтобы тот в своей публичной позиции, как депутат, снял вопрос национальности.

Также Й.Вольф признал существование Талмуда тем, что он сам не нарушает законов Торы и Талмуда.

Когда С.Кириченко процитировал несколько цитат и Талмуда в отношении того, что только евреи могут признаваться людьми, а не евреи являются животными и т. д., и просил прокомментировать их, то раввин Й.Вольф ответил, что он таких законов не изучал.

Заседание по уголовному делу против С.Кириченко продолжается в ускоренном порядке. Следующие слушания состоятся 4-го, 8-го и 14-го мая  2012 года.

Пресс-центр Херсонской

организации «Славянская община»

КТО НЕЗАКОННО НАПАДАЕТ, ТОТ И ПСИХОПАТ

КТО НЕЗАКОННО НАПАДАЕТ, ТОТ И ПСИХОПАТ.

Или как херсонская власть применяла «психотропное

оружие» против Сергея Кириченко

Херсонская городская правящая этническая группировка, члены которой обожают старую, но известную песню «Каждый еврей король!», уже давно потеряла покой из-за представителя нескольких национальных общественных и правозащитных организаций, народного депутата двух созывов (1994-2002 гг.) и депутата Херсонского горсовета также двух созывов (1990-1994гг., 2006-2010 гг.) — Кириченко Сергея Александровича.

Правящая пока в Херсоне власть за десяток лет вбухала огромные средства в кампанию шельмования известного политика, который остается достаточно популярным, в первую очередь, у несостоятельных слоев населения. Наверное, это из-за того, что именно представителям бедных и незащищенных групп населения С.Кириченко уделял постоянное внимание.

Страх потерять власть из-за поддержки избирателями человека, который в силу своего происхождения и моральных принципов никогда не будет членом их клана, побуждает членов этого клана идти на самые подлые провокации и поступки. И не только опорочить уважаемого человека, но и не допустить его, или к нормальному участию в выборах, либо вообще не допустить к выборам.

Кстати, последнее явилось более предпочтительным для «богоизбранных» правителей Херсона и их духовных наставников, особенно от раввината. Они несколько лет, во всех своих подконтрольных газетах, целенаправленно писали о психических разладах здоровья С.Кириченко, его психической неуравновешенности, о том, что только сумасшедший способен на проведение тех акций протестов в поддержку людей, которые организовывал и проводил С.Кириченко. При этом, на примере преследования С.Кириченко, 25 кадром протягивалась мысль, предназначенная для всего населения, — что не следует никому плевать против ветра, т. е., значит, идти против этой власти.

Депутаты советов всех уровней этого этнического клана, взахлеб обливали грязью Сергея Александровича с экранов телевизоров, по радио, газетных интервью. И почти каждый не ленился напомнить тему отклонения поведения С.Кириченко от психической нормы. Его называли неонацистом, фашистом и т. д. и т. п.

В конце концов, эта мощь могучей местной власти и их материальных возможностей воплотилась в том, что против С.Кириченко было организовано уголовное преследование, чтобы уж точно не дать ему даже поучаствовать в выборах.

Но простого осуждения за то, чего Сергей Кириченко не совершал, показалось малым для сильных Херсона сего. И потому на протяжении более десяти месяцев, с марта 2011 года по апрель 2012 года подконтрольный власти суд предпринимал самые изощренные меры к тому, чтобы в прямом смысле слова «упечь в психушку» известного и для многих уважаемого человека. Замысел преследователей состоял в том, чтобы через подконтрольных врачей-психиатров добиться нужного диагноза о «некоторых отклонениях от нормы» здорового, образованного и крепкого мужика. Но С.Кириченко, кроме природного здоровья и физической крепости, проявил и незаурядную интеллектуальную и волевую выдержку, когда в течение долгих месяцев не исполнял незаконных судебных решений одного из местных судей типа аля-зварич. Он пачками писал во все судебные инстанции обоснованные жалобы, которыми доказывал, что он не только здоров и желает пройти все стадии незаконно возбужденного против него уголовного дела. Квалифицированный юрист убедительно доказывал, что нет никаких оснований для таких незаконных решений судьи, а сам судья перешел грань дозволенного и его следует за это привлекать к ответственности.

Драматичным был декабрь 2011 года, когда  судья настолько разошелся, что уже оставался один день до принятия им решения отправить несгибаемого и упрямого правозащитника в Одесскую психушку в закрытый стационар психбольницы, где из любого богатыря за пару недель могут сделать обыкновенного «овоща».

Лишь настойчивость в защите собственных прав С.Кириченко и отзывчивость одного из лидеров парламентской оппозиции Кармазина Ю.А. помешали этой окончательной расправе.

Законными  мерами был пресечен судебный беспредел местного аля-зварича. Но, правда, не настолько, чтобы тот совсем отказался от своих планов расправы над тем, кто и ему не давал покоя, добиваясь возбуждения уголовных дел за неправосудные решения.

Судья все-таки добился проведения психиатрической экспертизы, но вынужден был при этом пойти на законные требования С.Кириченко, — проведения обследования в ходе судебного заседания.

И вот, 13 марта 2012 г., именно в день освобождения Херсона от вероломных захватчиков, из Николаевской психиатрической больницы приехала комиссия в составе трех маститых психиатров во главе с самим председателем Николаевской областной психиатрической экспертной комиссии и главврачем этой же больницы.

Они в течение трех часов внимательно наблюдали за ходом судебного процесса, за каждым жестом, словом, взглядом и действием подэкспертного С.Кириченко. Они вынуждены были слышать те «перлы», которые выдавал интеллектуал-судья. Не в каждом сериале увидишь, как реально разворачивается напряженное психологическое противостояние между судьей и подсудимым, которого судья на каждом шагу пытается лишить его прав, прервать, спровоцировать, унизить, вывести из равновесия. Ну просто, идеальные условия для психиатрическо-психологических опытов, где подопытному все время делают ловушки, наблюдая, как достойно он из них выберется, и выберется ли вообще.

Но всему приходит конец. Закончилось долгое судебное заседание. Врачи-психиатры забрали с собой семь томов уголовного дела против С.Кириченко и уехали в свою родную Николаевску психбольницу писать заключение.

Чтобы не искажать, написанного специалистами от судебной психиатрии, приведем содержание их медицинского исследования.

13 марта 2012 года

АКТ

судово-психіатричної експертизи в суді

На досліджуваного КИРИЧЕНКО Сергея Александровича

«По материалам уголовного дела КИРИЧЕНКО Сергей Александрович привлекается к уголовной ответственности. Направлен на амбулаторную судебно-психиатрическую экспертизу в связи с сомнением в его психическом состоянии. На разрешение экспертизы поставлены следующие вопросы: 1. Страдает ли подсудимый Кириченко С.А. каким-нибудь психическим заболеванием, не находился ли он в момент совершения преступления во временно болезненном состоянии, если да, то мог ли он осознавать свои действия и руководить ими во время совершения инкриминируемого ему деяния? 2. Может ли он осознавать свои действия и руководить ими во время нахождения в нервном или другом стрессовом состоянии? 3. Нуждается ли он в принудительных мерах медицинского характера? 4. В случае если подсудимый Кириченко С.А. не страдает каким-нибудь психическим заболеванием и не находился в момент совершения преступления в нервном состоянии, то чем пояснить его неадекватное поведение в указанных в мотивационной части действиях с точки зрения научной психологии о механизме возникновения протекание мотивов, действий и их направленности? На экспертизу представлены материалы уголовного дела, копия постановления, испытуемый Кириченко С.А.

ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКАЯ ЧАСТЬ АКТА: из материалов уголовного дела и со слов испытуемого известно, что родился в г. Херсоне. Окончил успешно среднюю школу. Имеет высшее образование. Проживает с семьей. По месту жительства характеризуется положительно. Со стороны соседей и родственников жалоб и заявлений не поступало. В злоупотреблении спиртными напитками и употреблением наркотических веществ замечен не был. Один раз был привлечен к административной ответственности Суворовским райсудом (л.д. 180 т.II). Является опекуном матери. О себе сообщил, что известен в Украине и за ее пределами как общественно-политический деятель, ученый, кандидат юридических наук, капитан запаса юридического состава Вооруженных сил Украины, депутат Херсонского городского совета І-ого созыва (1990-1994 г.г.), народный депутат ІІ-го созыва (1994-1998 г.г.), народный депутат Украины ІІІ созыва (1998-2002 г.г.), депутат Херсонского городского совета V созыва (2006-2010 г.г.) Страдает гипертонической болезнью ІІ степени, кризовое течение, стенокардией. Согласно справки Херсонской городской психоневрологической поликлиники на учете не состоит (л.д. 237, 239 т.4). За период с 1966 г по настоящее время на стационарное лечение в ХОПБ не поступал (л.д. 247 т.4). 15.07.2011 г. прошел психиатрический осмотр в Одесском областном психоневрологическом диспансере, результат осмотра : «Без признаков психического расстройства» (л.д.182 т.2). В Херсонском областном наркологическом диспансере на учете не состоит (л.д. 182 т.2). 25.03.11 г. суд вынес постановление о проведении комплексной амбулаторной судебной психолого-психиатрической экспертизы в НОПБ №1, подэкспертный на экспертизу не явился. 14.07.11 г. постановлением  Суворовского районного суда была назначена комплексная стационарная судебно-психиатрическая экспертиза в Одесской областной психиатрической больнице, от которой подэкспертный отказался. В судебном заседании свидетелями не отмечены неадекватные поступки подэкспертного. 26.01.09 г. суд постановил: «Закрыть уголовное дело в отношении Кириченко С.А. по ст.296 ч.1, с. 293 УК Украины на основании ст. 1 п. «е» Закона Украины «Об амнистии» от 12.12.2008 г.» (л.д. 259 т.2),

СОМАТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ: Выше среднего роста. УДОВЛЕТВОРИТЕЛЬНОГО ПИТАНИЯ. Кожные покровы обычной окраски, чистые. Со стороны внутренних органов патологии не выявлено.

НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ: знаков органического поражения со стороны центральной нервной системы не обнаружено.

ПСИХИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ: жалоб не предъявляет. Сознание не нарушено. Ориентирован всесторонне верно. Контакт по существу. Цель данной экспертизы понимает правильно. Эмоции оживлены. Сдерживает себя. Настроение ровное. Речь размеренная, эмоционально окрашена. Во время судебного заседания дает подробные ответы на вопросы председателя суда. Активно заявляет ходатайства. Мышление в обычном темпе, последовательное, логичное. Несколько обстоятелен. На вопросы отвечает подробно. Активной психопатологической симптоматики в виде бреда и расстройств восприятия не выявляет. Активно, убедительно себя защищает. Интеллект соответствует полученному образованию и образу жизни. Понятно и доступно объясняет свою принципиальную позицию. Критичен. Память сохранена. Свою вину отрицает.

МОТИВИРОВОЧНАЯ ЧАСТЬ АКТА: как следует из материалов уголовного дела и его слов испытуемого в течении жизни признаков психических заболеваний не выявлял. Активно за психиатрической помощью не обращался и нигде и никогда стационарно в психиатрических больницах не лечился. На учете в Херсонской городской психоневрологической поликлинике и в Херсонском областном наркологическом диспансере не состоит. Имеет высшее образование. Кандидат юридических наук. Социально адаптирован. Неоднократно выбирался народным депутатом городского совета. При настоящем экспертном обследовании психопатологической симптоматики не выявлено. ВЫВОДЫ: КИРИЧЕНКО Сергей Александрович психическим заболеванием не страдает. В период времени, к которому относится инкриминируемое ему деяние, у него не отмечалось признаков какого-либо временного психического расстройства, он мог отдавать себе отчет в своих действиях и руководить ими. В применении к нему принудительных мер медицинского характера не нуждается. П. 2, 4 не являются экспертными вопросами и не входят в компетенцию экспертов-психиатров.

Подписи экспертов:                  подпись эксперт высшей категории

подпись эксперт

подпись эксперт первой категории

Но этим преследование С.Кириченко за его выступления на радио и в газетах не завершилось. Полтора года дело рассматривается в Суворовском районном суде г. Херсона. Как говорил Остап Ибрагимович Бендер «Заседание продолжается, господа, присяжные заседатели!» Хотя, если бы в деле действительно принимал участие суд присяжных, о чем, кстати, и просил суд Заслуженный юрист Украины .Кириченко, то, наверняка, уже давно был бы вердикт «Не виновен!»

Но именно потому и не действуют в Украине суды присяжных, которые по Конституции обязаны быть, когда независимые ни от кого люди непредвзято могут дать свою оценку тому, что они видели и слышали. А пока судья делает то, что от него требуют и что от него ждут власть и судей имущие.

На апрель назначено четыре заседания по уголовному делу, которым кто-то сильно хочет «притормозить» движение С.Кириченко в политическом пространстве Херсона и Украины.

Из всего видно, что незаконно, вероломно на миролюбивого славянина, который исключительно СЛОВОМ защищает себя и свой народ, напали те, кто причисляют себя к другому народу и пока правят в Херсоне и в Украине. Так кто они после этого?

Пресс-центр «Союза

Славян Херсонщины»                                             Стефания Литошко

10.04.2012 г.
http://grkontrol.org

КОЛИ СЛОВ’ЯНИ НОСЯТЬ ЄВРЕЯ НА РУКАХ?

КОЛИ СЛОВ’ЯНИ НОСЯТЬ ЄВРЕЯ НА РУКАХ?

ЦИТАТА ЗІ СТАТТІ: «Тоді ми і зрозуміли, що бідним євреям також важко жити, як і бідним слов’янам…

В ту хвилину я подумав про те, що є щось символічне у цьому. В прямому і переносному сенсі. Я (С.Кириченко) – слов’янин, вихований таким чином, що ніколи не буду носити на шиї «богообраних» паразитів, які нищитимуть мене, моїх близьких та мій народ! Рано чи пізніше, але ми їх скинемо! І не за приниження, а за гідність вважаю понести на руках того безпомічного, який без мене загине у своїй немощі. І тут ніхто не повинен дивитися на національність чи віросповідання. Ось цим ми і відрізняємося від них – наших гнобителів-рабовласників, які, представляючи міжнародний єврейський капітал, загарбали нашу землю, знищили за останні 20 років сім мільйонів людей нашого слов’янського народу».

27.03.2012 р. о 13.00 год. в Суворовському районному суді м.Херсона, під головуванням судді Олександра Зубова  відбулося 28-ме засідання по кримінальній справі щодо обвинувачення МЕНЕ — Кириченка С.О. за част.1 ст.161 КК України («Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань»).

Ініціаторами порушення цієї кримінальної справи є основний заявник – громадянин Ізраїлю Йосип Іцхак Вольф — рабин м. Херсона і області, та його двоє товаришів: на той час директор єврейської школи Віталій Бронштейн, який на сьогодні є керівником прес-центру іудейської синагоги м.Херсона, а також директор єврейського благодійного фонду «Хесед Шмуель» Олександр Вайнер. Зазначені троє входять в найближче оточення Херсонського міського голови В.Сальдо, який публічно заявив себе євреєм-іудеєм. Сама справа була порушена ще 17.08.2009 р., а в Суворовському районному суді м.Херсона слухати її 12.01.2011 р. почав суддя Олександр Зубов.

Повернемось до подій сьогоднішніх, березня 2012 року. Напередодні  чергового засідання, ввечері 26.03.12 р. я — Кириченко С.О. зайшов до кабінету 703, в якому сидять помічники судді О.Зубова та його секретар, з метою отримати повістку для організації прибуття в судове засідання 27.03.2012 р. свідка Махова Генадія Миколайовича, який перебуває на постійному утриманні в Голопристанському геріатричному пансіонаті. В присутності самого судді О.Зубова я (С.Кириченко) таку повістку отримав від секретаря цього судді.

Вже наступного дня, зранку я (С.Кириченко) — батько новонародженої доньки (4 міс.) і опікун моєї старенької матері (86 років), не маючи роботи, замість того, щоб займатися більш корисними для своїх рідних і суспільства справами, вишукавши кошти для заправки пальним авто, разом із своїм товаришем Анатолієм Толмачовим, вирушив до м. Гола Пристань. Дорога некоротка. Прибувши у м. Гола Пристань до комунального закладу області, в якому утримуються одинокі старі люди та інваліди, я (С.Кириченко) та А.Толмачов зайшли на поверх до палати, в якій майже чотири роки проживає людина, долю якої нам довелося влаштовувати у 2008 році.

На другому поверсі, у палаті на три ліжка з вересня 2008 року мешкає інвалід першої групи Генадій Махов. Доля його була нелегкою із самого початку. Народився він весняного квітневого дня 1951 року у в’язниці по вул.Перекопській в м.Херсоні. Не так багато людей з’являються на світ у тюрмі. Причиною цьому стало засудження матері Г.Махова, яка бувши завідуючою дитячим садком, здійснила розтрату, за що поплатилася 10 роками ув’язнення. При цьому Генадій не приховує, що мати його є єврейкою за своїм етнічним походженням. А це вже стовідсоткова підстава, за галахічними іудейськими законами, визнання євреєм і самого Генадія Махова. Але ж сам цей факт ні про що не каже, бо тоді, в часи СРСР ніхто особливо і не помічав проблеми у міжнаціональних стосунках. Я в тому числі. Тоді тема єврейства так гостро, як сьогодні, не стояла, і загроз від того нікому н ебуло.

Після тюремних пологів, новонародженого Генадія Махова передали його бабці, яка впродовж 10 років виховувала його, як сина. Коли ж справжня мати вийшла на волю і приїхала до сина і матері, то Генадій спитав бабусю: «Мама, а кто эта тетя?» Бабуся відповіла: «Это твоя мама, а я твоя бабушка».

Потім у Генадія було насичене життя радянської людини, правда, з такими ж виключеннями із норми. Поступивши на навчання в Херсонське Центральне морехідне училище на спеціальність судноводія, Генадій мріяв про те, щоб плавати по морях і океанах світу, бачити безліч країн та людей і т. п. Але не судилося! В адміністрації училища дізналися про судимість його матері, що повинно було стати відрахуванням його із училища. Єдине, що йому зробили, дозволили перейти на заочне відділення, щоб все ж таки не завадити Г,Махову отримати диплом про середню освіту, але про плавання за кордон вже ніякої мови для Генадія не могло бути. І пішов Генадій працювати на комбайнобудівельний завод ім. Г.Петровського. Фахівець він був високої кваліфікації, розбирався в механізмах, моторах, автомобілях та іншій техніці. Міг, і навіть сьогодні може відремонтувати будь-який радіоприймач, годинник тощо.

Одружився Г.Махов на вчительці, народили сина й доньку. Ніби жити й радіти. Але на заводі стався із Генадієм нещасний випадок – підйомна балка тельфера зірвала металеві обмежувачі ходу і важкий гак з лебідки сильно вдарив Генадія по голові. Удар був такої сили, що на якийсь час у нього відмовили ноги. Потім потроху  стан здоров’я відновився, але лікарі попередили, що рецидив відмови ніг може повторитися із віком. Йшов час. В якийсь момент щось не зрослося в житті, в сім’ї … Доля і сім’я  дали велику «тріщину». Врешті-решт пролетіли роки… І сталося те страшне, яке нікому не побажаєш.

У квітні 2008 року син Генадія Махова вивіз батька до селища Склотари, що біля прохідної Херсонської ТЕЦ, і кинув його з милицями в кущах. На той час Генадій вже не ходив і був інвалідом, правда без офіційного оформлення і без пенсії.

Ночі у квітні 2008 р. були холодними, йшли дощі. А даху над головою Генадія не було. Заріс бородою, став схожий на діда Будулая. Хтось вкрав милиці, а хтось дав матрац, що дозволяло лежати не в калюжі з водою, а хоч на мокрому матраці під поліетиленовою плівкою, яку також дали деякі сердобольні люди. Коли було нестерпно від голоду та від спраги, Генадій виповзав на дорогу і протягуючи руку, не соромився просити те, без чого віддав би свою душу небесам. Інколи повз нього проїзжав його СИН, але ніколи не зупинявся біля батька.

Про Генадія Махова, який з волі своїх дітей оселився біля ТЕЦ під трубою, я  (С.Кириченко) дізнався від свого доброго товариша, християнина-козака Анатолія Толмачова, який проживає в селищі Склотара. Душа в Анатолія Анатолійовича велика, добра, по-щирому любляча людей, особливо тих, хто попадає в біду…

Я (С.Кириченко) разом із А.Толмачовим та моїм помічником-консультантом Регіною Корженевською почали вирішувати долю Г.Махова. Нам потрібно було забрати людину з вулиці, потурбуватись, щоб він був в теплі, чистоті, ситості. Також нам потрібно було вирішити питання оформлення пенсії по інвалідності, прописки, направлення і розміщення Г.Махова в пансіонаті для одиноких, безпорадних людей. Я систематично вів переговори з завідуючою лікарні ім. Лучанського Ломакою Л.В., просив її постійно подовжити строк перебування Г.Махова на ліжку. Вона з розумінням ставилася до цього і робила все можливе від неї. Я і мій помічник багаторазово ходили на прийоми до керівників установ, управлінь, писали безліч звернень губернатору, Прем’єр-міністру. Підготували позов про стягнення аліментів з дорослих дітей Г.Махова, які незаконно відмовили в допомозі батькові, та з дружини. Ходили по судах, паспортних відділеннях. Анатолій Толмачов особисто знайшов літню жінку, яка погодилася прописати викинутого на вулицю інваліда, щоб пройти усі бюрократичні процедури оформлення до притулку і отримати прописку вже там.
Варто уваги те, що моя помічник майже зразу дізналася від родичів та чиновників, що Г.Махов є євреєм. Про це зразу стало відомо мені і багатьом, хто нам допомагав. Цю обставину ми хотіли використати в позитиві для самого Г.Махова, як додаткову можливість для залучення в якості допомоги єврейського благодійного фонду, який діє в Херсоні на чолі із одним із заявників по кримінальній справі проти мене (С.Кириченка) О.Вайнером, та інших заможних євреїв-бізнесменів, яких багато в Херсоні, особливо в оточенні мера Херсона В.Сальдо, який також є етнічним євреєм.

Для залучення можливих благодійників ми неодноразово розміщали статті в газетах «Вік» з інформацією і фото Г.Махова. До речі, кожну газету «Вік» з кожного недільного випуску купляв і заявник по кримінальній справі з обвинувачення мене (С.Кириченка) по ст.161 Віталій Бронштейн, який і сьогодні працює прес-секретарем Херсонської синагоги. Але щось і він не відреагував в біді на потребу такого ж єврея за походженням. Тоді ми і зрозуміли, що бідним євреям також важко жити, як і бідним слов’янам. Від цього нам ще більше стало боляче за нещасного інваліда, який не потрібен був нікому, окрім нас. Ось і виходить, що А.Толмачов – росіянин. Р.Корженевська – білоруска та С.Кириченко – українець, вирішили нарешті питання розміщення єврея-інваліда Генадія Махова у обласному комунальному закладі «Голопристанський геріатричний пансіонат».

Та повернемося знов у наш час. В той день 27 березня ми з А.Толмачовим знесли на руках Г.Махова по східцях пансіонату і посадили в авто. Приїхавши до Херсону під будівлю суду, ми побачили чимало людей, які вже три десятки разів приходять на «політичний процес» століття, будучи свідками ганьби політичної системи і судової системи нашої держави. Люди бачили, в якому безпорадному стані був інвалід Г.Махов. Я (С.Кириченко) з А.Толмачовим взяли Генадія на руки і понесли його до будівлі суду. На першому поверсі люди озиралися на незвичну картину, коли двоє несли на руках одного. Там і сфотографували незвичне видовище. Тоді я подумав про те, що є щось символічне у цьому. В прямому і переносному сенсі. Я (С.Кириченко) – слов’янин, вихований таким чином, що ніколи не буду носити на шиї «богообраних» паразитів, які нищитимуть мене, моїх близьких та мій народ! Рано чи пізніше, але ми їх скинемо! І не за приниження, а за гідність вважаю понести на руках того безпомічного, який без мене загине у своїй немощі. І тут ніхто не повинен дивитися на національність чи віросповідання. Ось цим ми і відрізняємося від них – наших гнобителів-рабовласників, які, представляючи міжнародний єврейський капітал, загарбали нашу землю, знищили за останні 20 років сім мільйонів людей нашого слов’янського народу.

Коли ми підняли інваліда-свідка Г.Махова до кабінету судді О.Зубова на сьомий поверх, слухачі і учасники процесу зайшли до приміщення. Суддя почав засідання, оголосивши, що у зв’язку із неприбуттям експертів-психіатрів із Миколаєва та відсутністю матеріалів кримінальної справи, засідання проводитися не буде і допиту свідків не буде!

Це викликало обурення людей, і мені (С.Кириченку) довелося терпляче пояснювати судді О.Зубову та прокурору О.Фролову те, що напередодні він нічого не казав про неможливість проведення засідання, а також те, що м. Гола Пристань знаходиться за півсотні кілометрів від Херсона і щоб забрати людину із закладу і повернути інваліда до пансіонату, треба чотири рази подолати відстань між Херсоном і м. Гола Пристань. Особливої уваги вартий тяжкий стан свідка Г.Махова, якому нестерпно боляче довгий час їхати в сидячому, а не лежачому положенні.

Суддя зглянувся, слава Всевишньому! Допит свідка відбувся. Генадій Махов звернув увагу судді і прокурора на те, що саме три людини, які виявилися слов’янського походження А.Толмачов, Р.Корженевська та С.Кириченко), допомогли йому – єврею, врятуватися від загибелі та отримати пенсію і  постійний притулок у геріатричному пансіонаті комунального закладу. Звернув він увагу і на те, що єврейські організації знали про його ситуацію, але від них він допомоги не отримав, як і від якогось конкретного єврея. За логікою подій, то зразу ж після цього допиту та свідчень свідка-єврея на користь підсудного С.Кириченка, якого В.Бронштейн, О.Вайнер та Й.Вольф звинувачують у розпалюванні ворожнечі до всіх євреїв, суддя зразу повинен був закрити провадження по справі, якби Україна була правовою державою. Але цього не сталося, що означає – Україна не правова держава! Більше того. Суддя О.Зубов зазначив, що цей випадок ніби  єдиний, який не міняє усієї картини обвинувачення мене – С.Кириченка, в замаху на благополуччя усіх євреїв.

І хто після цього буде казати, що суддя О.Зубов не є упередженим по справі?!

Таким чином, ви, хто ознайомився з подіями описаного лише одного із трьох десятків засідань по замовній політичній справі проти мене, маєте якесь уявлення про істинні мотиви і інтереси замовників. Вони (замовники) переслідують мене і тих, хто мене підтримує і кого захищаю я, за ознаками етнічного походження і релігійних переконань. Вони створили своє етнічне оточення біля теперішнього Херсонського міського голови, наскрізь кримінального, сліпо відстоюючи знаходження його при владі, а значить і своє панування в регіоні, та прибираючи будь-яку загрозу подальшому царюванню їх ставленика на посаді мера.

Вони не можуть мені простити, що я неодноразово ослухався їхніх погроз і приймав участь у виборах мера, займаючи друге місце у 2006 році та одне із лідерських місць навіть в режимі підпілля у виборах 2010 року. Вони, замовники кримінальної справи проти мене, а не я, розпалюють національну і релігійну ворожнечу проти неєвреїв! Їх треба судити, а не мене! Але поки вони забрали владу собі, то вони і роблять те, що вони хочуть. Влада їхня, а не наша, не слов’янська! І для того, щоб справедливість восторжествувала не тільки щодо мене, а й усіх, кого вони гноблять на нашій землі, потрібно прокинутись своєю національною свідомістю. Бо на їх націоналізм, якому вони навчають своїх дітей у єврейських школах та іудеїв у синагогах, ми повинні протиставити нашу національну слов’янську згуртованість та свідомість. Історія  має безліч прикладів, коли народи, які були схожі на розпорошених овець і перебували у розбраті та протистояннях, гинули, бо їх легше було подолати і знищити. Ми поки не можемо перемогти реально, шляхом перемог на виборах, поки ми не переможемо ідейно та духовно!

Ми, слов’яни, варті кращої долі, а тому об’єднуємося і обов’язково перемагаємо!

Фото, на якому зображено, як Сергій Кириченко і Анатолій Толмачов, в будівлі суду несуть на руках інваліда Генадія Махова.

Кандидат юридических наук,

Заслуженный юрист Украины,

Народный депутат Украины

ІІ-го и ІІІ-го  созывов Сергей Кириченко

http://grkontrol.org

Кармазин в Верховной Раде:»Еще есть Сергей Кириченко»

«— Политические узники – это только Тимошенко и Луценко?
— Нет. Меня удивляет то, что СМИ как-то обходят арест экс-главы таможенной службы Украины – Анатолия Макаренко и экс-первого замминистра юстиции – Евгения Корнийчука. Это тоже политические узники. 
Еще есть
Сергей Кириченко – депутат II-го и III-го созывов Верховной Рады, который сегодня привлекается к уголовной ответственности. По нему даже ставился вопрос о привлечении к обследованию психиатрами (чтобы человека принудительно потом поместить в психушку). А обвиняют его в антисемитизме.Украинец, за то, чтобы иметь право жить на своей земле, который выступил против цвета флага в Херсоне, по его мнению, напоминающий израильский, и против того, что синагога берет на себя не те полномочия, что граждане иностранных государств представляют тут Хабад (крайне реакционное течение, которое есть в иудаизме) – обвиняется в преступлении! А ведь он защищал свое общество, свою Родину, рассказывая всем об этом. Считаю, что против него возбудили дело только потому, что такую команду дали масоны. И теперь расправляются с ним. Уверен, это дело – позор для органов прокуратуры и суда независимого государства Украина. Я – один из авторов Уголовного кодекса Украины и три года своей жизни посвятил его созданию. Поэтому я имею право сделать вывод: в действиях Сергея Кириченко состава преступлений нет».

Читать полностью- Юрий Кармазин: «Наши олигархи и окружение президента работают на Россию» http://nbnews.com.ua/tema/28893/

Зкинь з себе іудейського ліліпута-вампіра!

Місцевий суд Суворовського

району м. Херсона

Судді Зубову О.С.

«16» лютого  2012 р.

Кириченка Сергія Олександровича

73000 м. Херсон вул. Ххххххххх, ХХ

По кримінальній справі № 1-988/10

за ч.1 ст.161 КК України

КЛОПОТАННЯ

про приєднання до справи ВИТЯГУ текстів цитат із статей автора Кириченка С.О., які наведені в Обвинувальному висновку від 21.12.2010 р. по кримінальній справі №500100-09 за обвинуваченням Кириченка Сергія Олександровича, 19.05.1961 р.н. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 161 ч. 1 КК України, як приводи і підстави до порушення кримінальної справи

У провадженні Суворовського районного суду м.Херсона знаходиться вище зазначена кримінальна справа.

Зміст питань головуючого у справі судді Зубова О.С., які задавалися ним на допитах свідків Бронштейна В.А. (24.01.2012 р.) та Вайнера О.П. (26.01.2012 р.) щодо Гітлера, неонацизму та ін., а також свідків по справі Чухчиної Л.Д., Ясинецького В.О., Рощенка В.О. та Майбороди Ю.І. (02.02.2012 р.) свідчать про те, що головуючий по справі, або зовсім не ознайомлений з матеріалами справи, або ігнорує висновки по справі, в т. ч. й ті, які містяться в обвинувальному висновку та експертних висновках.

З метою надання ефективної допомоги головуючому у справі судді Зубову О.С. в дослідженні найголовніших матеріалів справи, доцільним є надання ВИТЯГУ текстів основних цитат, які згідно обвинувального висновку, містять в собі ознаки кримінального злочину за ст.161 КК України.

На підставі зазначеного вище, керуючись ст.263 КПК України, п р о ш у   приєднати до справи це клопотання та, згідно правил КПК щодо порядку розгляду кримінальної справи у суді, керуватися в подальшому тими незаконними висновками, які містяться в Обвинувальному висновку незаконно порушеної проти мене кримінальної справи, яка в порушення всіх норм КПК України зараз незаконно перебуває у провадженні судді Зубова О.С.

Якщо головуючий у справі суддя не буде керуватися навіть незаконними висновками по справі щодо кваліфікації та оцінки дій Кириченка С.О., то тоді  підсудному Кириченко С.О. буде неможливим реалізовувати своє право на захист. Іншим учасникам судового розгляду буде неможливим орієнтуватися у предметі судового дослідження по справі.

Додаток: 1) Витяги текстів цитат із статей автора Кириченка С.О., які наведені в Обвинувальному висновку від 21.12.2010 р. по кримінальній справі №500100-09 за обвинуваченням Кириченка Сергія Олександровича, 19.05.1961 р.н. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 161 ч. 1 КК України, як приводи і підстави до порушення кримінальної справи.

С.О.Кириченко

«16»  лютого  2012 р.

ВИТЯГИ

текстів цитат із статей автора Кириченка С.О., які наведені в Обвинувальному висновку від 21.12.2010 р. по кримінальній справі №500100-09 за обвинуваченням Кириченка Сергія Олександровича, 19.05.1961 р.н. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 161 ч. 1 КК України, як приводи і підстави до порушення кримінальної справи:

1) …вследствие реализации иудеями на практике Законов 24, 26 и 28 мы, славяне, вполне закономерно оказались и еще глубже опускаемся в нищету.

…, иудейское руководство и еврейские раввины не только не уважают нас, и не уважают законы и обычаи нашей славянской земли, а они нас презирают, и своим долгом видят обогащение себя за счет нас и нашего труда.

2)  Зкинь з себе іудейського ліліпута-вампіра! Ось тоді і заживемо! Щасливо та сито.

3)  Вони ЗАКРИВАЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ, ЗБІЛЬШУЮЧИ АРМІЮ БЕЗРОБІТНИХ.

…хочуть мати все,…НІ ЗА ЩО НЕ ВІДПОВІДАТИ…

…слов’яни, вважають УСІХ ЛЮДЕЙ ОДНАКОВИМИ. …ЄВРЕЇ ПЕРШІ, … НЕ ВВАЖАЮТЬ СЕБЕ ОДНАКОВИМИ ІЗ НАМИ…

Єврейський расизм – це сукупність концепцій, …про фізичну та психічну нерівноцінність євреїв і неєвреїв,

4)   …у нашому місті Херсоні діє змова малої етнічної меншості неслов’ян проти нашої неєврейської етнічної більшості.

… єврейський расизм, як ракова хвороба виїсть вщент наш слов’янський організм.

5) Они строят себя моралистами и правдолюбами, но от них постоянно исходит дремучая ложь и пошлость. Они держат нас в нищете, уча терпению, а сами купаются в чрезмерной роскоши. Они постоянно принимают на себя вид добреньких и справедливых, а на самом деле они злые, циничные и насаждающие бесправие.

6)  СИОНИЗМ – это форма рассовой дискриминации. Вот потому и плохо живется 46-млн. славянам в Украине т. к.  жалкая кучка жидов обманом, ложью и вероломством захватила всю собственность, власть и информационное пространство…, чтобы народ не мог нормально распоряжаться результатами своего же труда, … Вот и в смерти генерала, может быть не устроившего ряд высокопоставленных сионистов в украинской власти, могли быть заинтересованы недовольные тем, как слабо генерал борется с «антисемитизмом и ксенофобией» в Украине.

7)  Но жиды с постоянным просто дьявольским, сатанинским упорством возвращаются к прежнему, желая все-таки поработить всеми возможными способами славян в Украине, заставив их отдавать результаты своего труда им – жидам!

ПРИМІТКА:

1. В наведеному змісті цитат статей, включених до обвинувального висновку, ВІДСУТНІ ПОСИЛАННЯ на вживання автором якихось згадувань Гітлера, фашистів, нацистів, звинувачень ВСІХ ЄВРЕЇВ в чомусь, закликів до переселення євреїв, закликів до застосування якихось репресивних заходів до євреїв, позбавлення євреїв якихось прав чи свобод

2. Відповідно до НПК ст.161 КК України «Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він посягає на суспільні відносини, які забезпечують рівноправність громадян і їх права». Але із наведених цитат видно, що саме на відстоювання рівноправності громадян і їх права направлений зміст наведених вище цитат із семи статей автора С.Кириченка

На вирішення судово-авторознавчої експертизи наведених текстів статей було поставлено два питання:

«1) Чи містяться в газетах «Вік» вислови, що розпалюють національну, расову чи релігійну ворожнечу та принижують національну честь та гідність або ображають почуття громадян євреїв у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями.

2) Якщо так, то які саме вислови в зазначених статтях розпалюють національну, расову чи релігійну ворожнечу та принижують національну честь та гідність або ображають почуття громадян євреїв у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями?»

Проведення експертизи було доручено науковому співробітнику лабораторії судових почеркознавчих, авторознавчих та психологічних досліджень, експерту четвертого кваліфікаційного класу Звєздіній Надії Степанівні, яка має вищу гуманітарну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 1.2 «Дослідження писемного мовлення».

Наведене вище свідчить про те, що всупереч вимогам п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 від 25.05.1998 р.)  на дослідження експерту-філологу було поставлено ПРАВОВІ ПИТАННЯ, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Таким чином, навіть наведені із обвинувального висновку цитати із експертного висновку філолога Звєздіної Н.С., не можуть вважатися такими, що свідчать про оцінку дій С.Кириченка по написанню статей за своїм авторством, як злочинні.

Дослідив                                                                     С.О. Кириченко

Бізнес секти Хабад — Вольф

ДЛЯ СЛУЖБОВОГО КОРИСТУВАННЯ І ВРУЧЕННЯ ОСОБИСТО АДРЕСАТУ

«16»  січня  2012 р.                                                                           
Генеральному прокурору України
Пшонці В.П.
01601 м. Київ, вул. Різницька, 13/15

Копія: Першому Заступнику Голови Комітету
Верховної Ради України
з питань правосуддя
Кармазіну Ю.А.
01008 м.Київ; вул. М.Грушевського, 5

Кириченка Сергія Олександровича,
Народного депутата України ІІ-го та
ІІІ-го скликань, депутата Херсонської
міської ради І-го та V-го скликань,
Голови профспілки «Народний контроль»
ХХ.ХХ.ХХХХ р. нар., прожив.:
вул.Ххххххххххх, ХХХ, м.Херсон, ХХХХХ,
телефон: ххх-ххх-хх-хх

«Про злочини, вчинені іноземним громадянином
Й.І.Вольфом та суддею Суворовського районного
суду м.Херсона Зубовим О.С.

З А Я В А
про злочини
(в порядку ст.ст. 94, 97 КПК України)

Шановні Вікторе Павловичу, Юрію Анатолійовичу!


1. Перше питання. Епізод перший. При роботі в мережі Інтернет я зайшов на сайт «ЗАПРЕТНЫЕ ТЕМЫ» http://newspark.net.ua/politics/xabad-lyubavich-razvivaet-narkobiznes-dlya-chego/, і ознайомився із аналітичним та обґрунтованим фактами матеріалом від 07.09.2011 року під назвою «Хабад Любавич развивает наркобизнес – для чего?»
В зазначеному матеріалі йдеться про те, що іудейська єврейська секта Хабад-Любавичи із США існує за рахунок наркобізнесу. Зазначена інформація, як факт, вже тривалий час поширюється по світу. Про розкриття наркотичного бізнесу іудо-нацистської секти Хабад писала нещодавно газета «Персонал Плюс» (№ 17, 18). В ньому також наводиться перелік із 22 рабинів, які здійснюють свою діяльність на території України. Порядковим номером 21 у цьому переліку зазначається (рос.) «Иосиф Вольф (Херсонский)». Тут же здійснюється дослідження того, чи є ці рабини наркобаронами Хабаду? Ствердна відповідь наводиться після зазначення деяких фактів, зокрема наступних:
«Являются ли они наркобаронами Хабада?
Летом 2001 года в Европе Интерпол разоблачил сеть наркоторговцев, костяк которой составляли иудеи-хасиды из секты Хабад-Любавичи из Нью-Йорка. Новый синтетический наркотик «экстази», который они продавали, как показали исследования, парализует те клетки мозга, которые производят серотонин – вещество, которое влияет на некоторые очень важные функции человеческого организма: познавательную способность, настроение и аппетит.
Транспортировка этого наркотика из Польши или Голландии была оригинальной и неуловимой. Его доставкой занимались нанятые для этого евреи-хасиды, бледные молодые люди замученного вида, чьи аккуратные белые рубашки, очки и портфели, набитые книгами, не вызывали никакого подозрения даже у опытных таможенников. Логично, что евреев-ортодоксов НЕ обыскивают на таможне, особенно в Америке, поскольку свой смертоносный груз они маскировали под предметы иудейского религиозного культа, к которому не может прикасаться нееврей.
Так знали об этом руководители секты Хабад? Да, знали… Так же они знают и о поставке в Украину 12 тонн кокаина, о которой недавно писала газета «Персонал Плюс» (№ 17). Отсюда и логичный вопрос: все ли они являются наркобаронами?
Напомним: еврейский мафиозно-финансовый клан Баруха в Коста-Рике предложил использовать вместо золота кокаин («кокаиновое золото»). Клан Баруха разработал принцип использования «кокаинового золота», активно способствовал созданию этого принципа, а также созданию упорядоченной системы поставок «продавец – покупатель», обеспечил формирование международного кредитно-финансового поля, международной сети специализированных первоклассных банков для обращения и дальнейшей утилизации его как продукта потребления. Именно этим объясняется взлёт клана Баруха на мировой финансовый Олимп. Как и очень уж большая эффективность его концепции управления, частью которой является часть системы планирования и контроля за оборотом «кокаинового золота».
Задачу практической реализации идеи клана Баруха решил иудонацистский Хабад, который, с одной стороны, имеет неограниченные финансовые возможности, а с другой – максимально законспирированный характер своей деятельности. Эта функция кокаина отделяет его от других наркотиков».

На підставі наведеного, зважаючи на те, що приводом і підставою для порушення 17.08.2009 р. кримінальної справи по факту, а потім і проти мене за ч.1 ст.161 КК України є дві заяви та пояснення представника іудейської релігійної громади «ХАБАД», саме громадянина Ізраїлю Йосипа Іцхака Вольфа, про якого йдеться, як про ймовірного наркобарона, керуючись ст.65, ст.94, ст.97, ст.315-1 КПК України, перед судовим засіданням я подав до канцелярії Суворовського районного суду м,Херсона заяву про злочин, а в ході судового засідання 11.01.2012 р. просив особисто головуючого у справі суддю Суворовського районного суду м.Херсона Зубова Олександра Сергійовича — мотивованою постановою доручити органу, який проводив розслідування – прокуратурі м.Херсона, виконати слідчі дії по належному дослідженню змісту наданої мною заяви про злочин та доданих до неї матеріалів щодо можливої кримінальної діяльності іноземного громадянина І.Вольфа, проведенню його допитів, вивченню матеріалів. Згідно моєї заяви зазначені слідчі дії необхідно було провести для з’ясування наявності в діяльності Й.Вольфа ознак злочинів.
Відповідно до вимог статті 97 КПК України та ч.2 ст.19 Конституції України, суддя  зобов’язаний приймати заяви  і  повідомлення  про  вчинені або  підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають його віданню. По заяві або повідомленню про злочин суддя зобов’язаний не пізніше  триденного  строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Але всупереч цим вимогам суддя Зубов О.С. взагалі незаконно відмовив мені в прийнятті заяви про злочин, навіть не оформивши таку відмову своїм письмовим мотивованим рішенням, що є порушенням вимог ст.97 КПК України та ч.2 ст.19 Конституції України, бо суддя Зубов О.С., як посадова особа органу державної влади, не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Внаслідок цього суддя Зубов О.С. не здійснив дії по сприянню припиненню можливої злочинної діяльності Й.І.Вольфа та перевірці тих фактів, які свідчать про причетність Й.І.Вольфа до злочинної діяльності – поширенню наркотиків в Україні та світі.
Такі незаконні дії судді Зубова О.С. (бездіяльність) наносять шкоду сфері права і охоронюваних інтересів держави і, ймовірно, можуть сприяти відповідним особам на якийсь час уникнути відповідальності за можливі злочинні дії. І саме бездіяльність судді Зубова О.С. вимусила мене повторно звернутися із заявою про злочини вже на Ваше ім’я, пане Генеральний прокурор.
2. Перше питання. Епізод другий. Зважаючи, що проваджена на сьогодні у Суворовському районному суді м.Херсона кримінальна справа проти мене була незаконно повністю розслідувана без моєї участі, то в ході судового слідства викрились обставини, коли суд одержав фактичні дані, які явно потребують перевірки і уточнення. Мова йде про наступне.

В обвинувальному висновку по кримінальній справі № 500100-09 від 21.12.2010 року за обвинуваченням мене — Кириченка Сергія Олександровича, 19.05.1961 р.н. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 161 ч. 1 КК України на стор.1 зазначено, що «Приводом і підставою до порушення кримінальної справи послужили рапорт прокурора відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави молодшого радника юстиції Петренко Л.В., матеріали дослідної перевірки прокуратури Херсонської області, зареєстровані в КОЗП № 07/1-137-09 від 17.08.09, проведеної відповідно до заяв про порушення кримінальної справи Голови Херсонської іудейської релігіозної Громади «ХАБАД, Равіиа міста Херсону Іосіпа Вольфа».
т.1 а.с. 22,173
В кримінальному праві існує інститут належності і допустимості доказів по кримінальній справі. Якщо обставини справи та відповідні документи не відповідають цим вимогам, то ніяким чином такі неналежні та недопустимі докази і обставини не можуть бути приводами ті підставами для порушення кримінальної справи. Саме це має місце у справі, ініційованій Й.І.Вольфом проти мене, що розглядається.

Два ідентичних по своєму змісту документи, на яке зроблено посилання на стор.1 обвинувального висновку від 21.12.2010 року, підписано іноземцем І.Вольфом, як «від єврейської общини м.Херсону». Ці документи, всупереч ст.97 КПК України мають назву не «заява про злочин», а «заява про порушення кримінальної справи». В кінці кожного з цих документів стоїть підпис іноземного громадянина І.Вольфа, що свідчить про нелегітимність представництва паном Й.І.Вольфом інтересів неіснуючого суб’єкту – «єврейської громади». Згідно чинного законодавства України в м.Херсоні існує лише територіальна громада міста, до якої належать усі громадяни України, усіх національностей, які зареєстровані та проживають в ньому.
Такого суб’єкту як «єврейська община м. Херсону» немає ні в Україні, ні в Ізраїлі, чи будь-де. Доказом цьому є відсутність в матеріалах справи будь-яких документів про наявність такого суб’єкту, як «єврейської общини м.Херсону». Відсутні такі документи, як в Головному управлінні юстиції в Херсонській області, так і в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування м. Херсона.
Зокрема, станом на 16.01.2012 р. на офіційному сайті Головного управління юстиції у Херсонській області — www.just.ks.ua наведений Реєстр громадських організацій — http://www.just.ks.ua/index.php?module=page&id=55, в якому розміщено:
1. Перелік зареєстрованих місцевих громадських організацій та місцевих осередків всеукраїнських і міжнародних громадських організацій —  http://www.just.ks.ua/files/LEGAL/Reestr%20gromads%20organsz.doc та
2. Перелік об’єднань громадян, легалізованих шляхом повідомлення про заснування — http://www.just.ks.ua/files/LEGAL/legaliz%20shljaxom%20povid.doc.
В зазначеному Реєстрі та двох Переліках відсутні дані про реєстрацію (легалізацію) «єврейської общини» чи подібних їй організацій.
Відсутній в матеріалах справи і документ та Закон України, на підставі якого іноземець, громадянин Ізраїлю Й.І.Вольф мав би право представляти інтереси будь-якої общини, в т. ч. і єврейської, навіть якби така єврейська община і існувала.
Й.І.Вольф подавав, а працівники прокуратури прийняли від нього заяву про злочин проти мене нібито на праві представництва, як керівник іудейської релігійної громади та єврейської громади м.Херсона.  
Але, всупереч вимогам законів України, ні на етапі порушення кримінальної справи № 500100-09, ні в ході досудового слідства, ні під час судового розгляду справи № 1-988/10, прокурори, слідчі та суддя Зубов О.С. у протизаконний спосіб не бажають звертати увагу на те, що іноземець Й.І.Вольф не мав підстав діяти по праву представництва чиїхось інтересів, зокрема членів іудейської релігійної громади м. Херсона та єврейської общини м.Херсона з таких причин. А особисті права Й.І.Вольфа теж мною не були порушені, що також не дає йому підстав подати заяву про злочин щодо мене.
По-перше, самої єврейської общини в м.Херсоні не існує, так як вона ніяким чином не формалізована, і в силу цього ніхто від цієї неіснуючої громади ніякими повноваженнями, в т. ч. й правом представництва Й,І.Вольфа не наділяв. На території України немає також ні єврейського народу, єврейської нації чи єврейської спільноти (окрім відповідних установ та організацій, зареєстрованих на підставі Закону). Згідно Конституції України в Україні є лише Український народ – громадяни України всіх національностей (Преамбула Конституції).
По-друге, право представництва відповідних організацій, в т.ч. й за законом, повинно базуватися на праві очолювати такі організації.
У випадку незаконно порушеної та провадженої проти мене кримінальної справи, з ініціативи Й.І.Вольфа, права представництва не може бути, так як він, як іноземний громадянин, відповідно до чинного законодавства України, не має права очолювати, ні іудейську релігійну організацію, ні так звану неіснуючу «єврейську общину м.Херсона».

Зазначені дві заяви І.Вольфа про порушення кримінальної справи підписані ним, як Головою Херсонської іудейської релігійної громади «ХАБАД», від імені «єврейської общини м. Херсона» та равіном міста Херсона, по змісту є ідентичними. В силу нижче викладених положень законодавства України громадянин Ізраїлю Й.І.Вольф не має права в Україні бути рабіном, як керівником релігійної громади. Це також свідчить про нелегітимність підписання ним двох Заяв, які були допущені в якості приводу і підстави для порушення кримінальної справи проти мене, бо я не наніс шкоди тим суб’єктам, яких не існує!
Такі факти порушень свідчать про підвищену особисту зацікавленість саме пана Й.І.Вольфа. як іудея, у переслідуванні мене – С.Кириченка, як християнина та неєврея. Згідно законодавства України очолювати громадські та релігійні організації в Україні мають право виключно громадяни України. А іноземець І.Вольф є громадянином Ізраїлю, про що записано в протоколах допиту Й.І.Вольфа, як свідка.

Вкрай важливим буде звернути увагу суду на кричущість проблеми припинення незаконної діяльності іноземних громадян (громадян Ізраїлю та інших), в т. ч. Й.І.Вольфа, щодо очолення ними іудейських релігійних громад «Хабад» на території України, обмеживши їх права лише в межах ст.24 Закону України від 23.04.1991  № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації».
(дивись продовження)

Продовження – Й.І.Вольф

Є обґрунтовані підстави вважити, що рабини іудейських релігійних організацій «ХАБАД» міст та областей і члени їх сімей, в т. ч. й рабин м.Херсона і області – Й.І.Вольф, здійснюють на території України не тільки релігійну, але й розвідувальну, комерційну, судову та інші форми організаційно-розпорядчої і організованої злочинної діяльності переважно у латентних (прихованих) формах. При цьому, відповідно до вимог статті 24 Закону України від 23.04.1991  № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»: «Священнослужителі, релігійні проповідники, наставники,  інші представники зарубіжних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні, — можуть  займатися проповідуванням  релігійних віровчень, виконанням релігійних обрядів чи іншою канонічною діяльністю» і лише в тих релігійних організаціях, за запрошенням яких вони прибули, і за офіційним погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту відповідної організації.
Але рабини, як іноземні громадяни, громадяни Ізраїлю, в т. ч. рабин м. Херсона Й.І.Вольф, фактично незаконно займаються громадською та політичною діяльністю на території України. Доказом цьому є той факт, що рабини майже усіх областей України та значної кількості міст України очолюють іудейські релігійні громади «Хабад», не будучи громадянами України, про що свідчать численні документи за їх підписами в різні органи, установи та організації на бланках зазначених організацій.
Окрім цього, іноземні громадяни, громадяни Ізраїлю – рабини, в т. ч. й Й.І.Вольф, також представляються в державних органах, як керівники єврейських громад населених пунктів. Ця обставина також є грубим порушенням вимог статті 19 Конституції України щодо бездіяльності контролюючих органів, які зобов’язані своєчасно припиняти незаконну діяльність іноземних громадян на території України. Відповідно до вимог ст. 36 Конституції України та статті 1 і статті 34 Закону України від 16.06.1992  №460-XII «Про об’єднання громадян» тільки громадяни України мають право очолювати громадські організації та об’єднання громадян на території України.
Зазначена вище обставина тільки підсилює міжетнічне та міжнаціональне протистояння в Україні, яке постійно провокують вищезгадані рабини-іноземці, в т. ч. й іноземець І.Вольф. Внаслідок цього спостерігається подальша ескалація напруженості в українському суспільстві, пов’язана із роздмухуванням ізраїльськими рабинами національної нерівності та зневаги до так званих «гойських націй», аж до рівня національної ворожнечі та можливості провокації громадянської війни на території України.
При здійсненні досудового слідства без моєї участі, слідчі по справі не ознайомили мене із заявами Й.І.Вольфа і не запропонували надати пояснення з приводу змісту цих заяв, що позбавило мене конституційного права на захист, а також позбавило слідство об’єктивності і неупередженості. У разі забезпечення мені своєчасного надання пояснень на зазначені заяви Й.І.Вольфа, я б мав можливість звернути увагу слідства на обставини, які не відповідають дійсності та є завідомо неправдивим повідомленням і неправдивим показанням з боку іноземця Й.І.Вольфа про вчинення мною злочину. А такі дії Й.І.Вольфа вже підпадають під ознаки злочинів, передбачених ст.383 (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину) та ст.384 (завідомо неправдиве показання) КК України. У своїх «заявах про порушення кримінальної справи» Й,І.Вольф свідчив неправдиво, спотворивши зміст і форму написаних мною фраз у газетних статтях та виступах на радіо. За такі незаконні дії встановлено кримінальну відповідальність, до якої Й,І.Вольфа не притягається. Також йому не було і відмовлено в порушенні кримінальної справи проти мене. Навпаки, за брехливими заявами Й,І.Вольфа було не тільки порушено кримінальну справу проти мене, а мене ще й незаконно притягують до кримінальної відповідальності.
Саме цей недолік викрився в ході судового слідства, коли суд одержав фактичні дані, які явно потребують перевірки і уточнення у порядку ст.315-1 КПК України. Хоча я своєчасно, ще до початку розгляду кримінальної справи судом, подавав обґрунтовану заяву про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування. Але суддя Зубов О.С. безпідставно не задовольнив моє клопотання про це.

На підставі наведеного, зважаючи на те, що приводом і підставою для порушення 17.08.2009 р. кримінальної справи по факту, а потім і проти мене за ч.1 ст.161 КК України є дві заяви та пояснення представника іудейської релігійної громади «ХАБАД», саме громадянина Ізраїлю Йосипа Іцхака Вольфа, керуючись ст.315-1 КПК України, перед судовим засіданням я подав до канцелярії Суворовського районного суду м.Херсона клопотання щодо перевірки і уточнення фактичних  даних, одержаних (у формі заяв Й.І.Вольфа) у ході  судового  слідства (в порядку статті 315-1 КПК України), а в ході судового засідання 11.01.2012 р. просив особисто головуючого у справі суддю Суворовського районного суду м.Херсона Зубова Олександра Сергійовича —  мотивованою постановою доручити органу, який проводив розслідування – прокуратурі м.Херсона, виконати слідчі дії по належному дослідженню змісту «заяв про порушення кримінальної справи» іноземного громадянина Й.І.Вольфа, проведенню його допитів, вивченню матеріалів, на які І.Вольф посилався у своїй заяві, але які не були від нього витребувані і не досліджені, та очних ставок між І.Вольфом та мною — підсудним С.Кириченко. Зазначені слідчі дії необхідно провести для з’ясування підтвердження або спростування наявності тих дій С.Кириченка (конкретних цитат із висловлювань в газеті, на радіо), на які посилався Й.І.Вольф з метою оцінки точності відтворених частин текстів та наявності або відсутності складу злочину в тих діях С.Кириченка, на які посилався у своїй заяві І.Вольф. Зазначене Клопотання за своїм змістом та суттю є фактично Заявою про інші, окрім наркоторгівлі, злочини Й.І.Вольфа (за ознаками ст. ст.383, 384 КК України)

Але всупереч цим вимогам суддя Зубов О.С. незаконно відмовив мені в задоволенні клопотання щодо перевірки і уточнення фактичних  даних, одержаних (у формі заяв Й.І.Вольфа) у ході  судового  слідства, навіть не оформивши таку відмову своїм письмовим рішенням, що є порушенням вимог ст.315-1КПК України та ч.2 ст.19 Конституції України, бо суддя Зубов О.С., як посадова особа органу державної влади, не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Внаслідок цього суддя Зубов О.С. не здійснив дії по організації перевірки тих фактів, які свідчать про здійснення іноземним громадянином Й.І.Вольфом злочинних дій: завідомо неправдивого повідомлення про вчинення мною злочину та завідомо неправдивих показань проти мене.
Такі незаконні дії судді Зубова О.С. (бездіяльність) наносять шкоду сфері права і охоронюваних інтересів держави. І саме бездіяльність судді Зубова О.С. вимусила мене повторно звернутися із заявою про злочини вже на Ваше ім’я, пане Генеральний прокурор, і з цього питання.

3. Третє питання. При розгляді поданих мною Заяви про злочин від 11.01.2012 р. та Клопотання щодо перевірки і уточнення фактичних  даних, одержаних у ході  судового  слідства від 11.01.2012 р., суддею Суворовського районного суду м. Херсона Зубовим О.С. було допущено такі дії (бездіяльність), що підпадають під ознаки злочину, за яке встановлено відповідальність за ст. 364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем).
Суддя Зубов О.С. незаконно, всупереч вимог ст.97 КПК України, відмовив мені в прийнятті Заяви про злочин від 11.01.2012 р., в якій містилося повідомлення про причетність Й.І.Вольфа до наркоторгівлі.
Суддя Зубов О.С. необґрунтовано, всупереч ст.315-1 КПК України, не задовольнив Клопотання щодо перевірки і уточнення фактичних  даних, одержаних у ході  судового  слідства від 11.01.2012 р. щодо заяв Й,І.Вольфа «про порушення кримінальної справи» проти мене.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.94, 97 КПК України,
ЗАЯВЛЯЮ ПРО ТАКІ ЗЛОЧИНИ:

1) З БОКУ ІНОЗЕМНОГО ГРОМАДЯНИНА Йосипа Іцхака Вольфа, який на сьогодні видає себе за рабина м. Херсона та Херсонської області, про скоєння ним дій, які підпадають під ознаки такого злочину, як контрабанда наркотичних засобів,  психотропних речовин, їх аналогів  чи  прекурсорів  або фальсифікованих лікарських засобів, тобто їх переміщення  через  митний  кордон  України  поза  митним контролем або з приховуванням від митного контролю, за ст.305 КК України («Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів»);

2) З БОКУ ТОГО Ж ТАКИ ІНОЗЕМНОГО ГРОМАДЯНИНА Йосипа Іцхака Вольфа, про скоєння ним дій, які підпадають під ознаки таких злочинів, як завідомо неправдиве повідомлення прокурору, слідчому про вчинення мною злочину (за ст.383 КК України — завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину) та завідомо неправдиве показання свідка проти мене під час досудового слідства ст.384 КК України (завідомо неправдиве показання);

3) З БОКУ СУДДІ СУВОРОВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ м.ХЕРСОНА ЗУБОВА ОЛЕКСАНДРА СЕРГІЙОВИЧА, про скоєння ним дій, які підпадають під ознаки такого злочину, як умисне, з корисливих мотивів чи в інших  особистих  інтересах  або  в інтересах третіх  осіб  використання  службовою  особою  влади  чи службового становища всупереч інтересам служби,  якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих  громадян  або  державним  чи  громадським інтересам за ст.364 КК України («Зловживання владою або службовим становищем»), коли він не виконав вимог ст.97 КПК України, не прийнявши подану мною Заяву про злочин та відмовивши в задоволенні фактично іншої заяви про злочин у вигляді Клопотання в порядку ст.315-1 КПК України від 11.01.2012 р..

П р о ш у  прийняти цю Заяву про злочини з боку іноземного громадянина Й.І.Вольфа та судді Суворовського районного суду м.Херсона Зубова О.С. і витребувати матеріали кримінальної справи за ч.1 ст.161 КК України, незаконно порушеної проти мене, і яка перебуває у провадженні судді Суворовського районного суду м. Херсона Зубова О.С. з тим, щоб

— здійснити дії по сприянню припиненню можливої злочинної діяльності Й.І.Вольфа та організації прокурорської перевірки тих фактів, які свідчать про причетність Й.І.Вольфа до злочинної діяльності – поширенню наркотиків в Україні та світі.
— здійснити дії по організації прокурорської перевірки тих фактів, які свідчать про здійснення іноземним громадянином Й.І.Вольфом злочинних дій: завідомо неправдивого повідомлення про вчинення мною, громадянином України – Кириченко С.О.,  злочину та завідомо неправдивих показань проти мене.
— здійснити перевірку матеріалів кримінальної справи № 1-988/10 за ч.1 ст.161 КК України, провадження по якій здійснює суддя Зубов О.С., і в яких містяться докази вчинення суддею Зубовим О.С. дій, що містять ознаки злочину за ст.364 КК України.

Як громадянин України, я вправі розраховувати на те, щоб моя держава захищала мене від порушень моїх прав з боку іноземного громадянина Й.І.Вольфа та посадових осіб державних органів України, які діють в інтересах іноземця Й.І.Вольфа.
Докази усіх вище наведених злочинів містяться в матеріалах кримінальної справи № 1-988/10, яка перебуває у провадженні судді Суворовського районного суду м. Херсона Зубова О.С., а також можуть бути частково надані мною.

Додаток: 1) матеріал з Інтернету «Хабад Любавич развивает наркобизнес – для чего?» — на 4 арк.; 2) Фотокопія Заяви про злочин (в порядку статей 94, 97 КПК України) від 11.01.2012 р. – на 1 арк.; 3) Фотокопія Клопотання щодо перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства (в порядку статті 315-1 КПК України) – на 2 арк.

С.О.Кириченко
«16»  січня  2012 р.