ХРОНОЛОГІЯ СКАНДАЛЬНОГО ДЛЯ ВЛАДИ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

ЧОМУ СУДДЯ ЗУБОВ ПОГРОЖУЄ КИРИЧЕНКУ АРЕШТОМ?

Саме такий факт офіційного попередження суддею Суворовського районного суду м.Херсона О.Зубова про запланований ним арешт С.Кириченка мав місце на черговому засіданні суду 02.12.2011 року. При цьому сам підсудний не пропускає судових засідань і постійно просить суддю, щоб той, нарешті, почав вже розгляд кримінальної справи по суті, але цього не робить майже впродовж року…! За що саме суддя хоче арештувати відомого захисника народних інтересів можна ясно уявити із наступного.

Результатом цього арешту руками судді О.Зубова замовники на кримінальну справу проти С.Кириченка бачать примусову доставку С.Кириченка до Одеської психлікарні і отримання звідти висновку, що таки «не всі клепки є в голові» громадського лідера та фахового юриста і журналіста, коли той відкрито писав і говорив про те, про що за звичай або мовчать, або пошепки говорять лише на кухнях.

ХТО ТАКИЙ СЕРГІЙ КИРИЧЕНКО ?

В м.Херсоні впродовж більше як двох десятиліть здійснює свою суспільну діяльність Кириченко Сергій Олександрович, 19.05.1961 р. н.. Він є Заслуженим юристом України, кандидатом юридичних наук, правозахисником, журналістом, керівником ряду громадських і профспілкової організацій. Відомий особистим внеском в розробку і прийняття Конституції України та активну законотворчу діяльність.

Кириченко С.О. обирався депутатом Херсонської міської ради І-го (1990-1994 рр.) та V-го скликань (2006-2010 рр.), народним депутатом України ІІ-го та ІІІ-го скликань (1994-2002 рр.).

У 2006 та 2010 роках Кириченко С.О. приймав участь у місцевих виборах, балотуючись на посаду Херсонського міського голови, отримавши значну підтримку виборців. Саме ця обставина, принципова депутатська позиція та громадський контроль над особами місцевої влади і активна журналістська діяльність в газеті «Вік» та на радіо «Вік» стали причиною побоювання чинних представників владної місцевої групи обрання Кириченка С.О. до влади та приводом до  організованого тиску і переслідувань щодо нього.

В таких умовах Кириченко С.О. продовжував активно займатися депутатською діяльністю, як лідер регіонального депутатського Блоку Сергія Кириченка «Громадський контроль» та оприлюднювати публіцистичні статті і актуальні матеріали в газетах і на місцевому радіо, викривати скоєння злочинів і правопорушень з боку представників влади та їх бізнесових партнерів. Кириченко С.О. друкував і виголошував принципові статті і матеріали, користуючись своїми конституційними правами на свободу думки і слова.

ПОЛІТИЧНЕ ЗАМОВЛЕННЯ НА КРИМІНАЛЬНУ СПРАВУ

А ось наслідком цієї його діяльності та публікацій стали заяви до прокуратури осіб із одного етнічного оточення чинного херсонського міського голови, в тому числі і іноземця, на підставі яких порушено кримінальну справу, спочатку по факту видання статей Кириченка С.О., а потім, наприкінець завершення досудового слідства, і проти нього особисто. При цьому ніяких потерпілих людей по кримінальній справі  немає, бо Кириченко С.О. не посягав на права будь-кого.

Достатньо наочно видно, що замовниками на кримінальну справу проти С.Кириченка за його статті є група осіб в Херсоні, яка має етнічну спільність та одні матеріальні інтереси. Таким чином, порушена проти нього кримінальна справа за част.1 ст.161 КК України («Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань») має усі ознаки ПОЛІТИЧНОГО ЗАМОВЛЕННЯ І ГОНІННЯ НА КИРИЧЕНКА С.О. ЗА ЙОГО СЛОВА з метою не допустити його до участі у наступних виборах, усунувши, як сильного конкурента. Тим більше, що і зараз Кириченко С.О. продовжує активно займатися громадською та правозахисною діяльністю, відстоювати права громадян та організацій, викривати порушення законів посадовими особами, маючи статус заступника Голови Громадської ради при Херсонській облдержадміністрації, будучи Головою профспілки «Народний контроль».

Нещодавно саме С.Кириченко, як заступник голови Громадської ради при Херсонській облдержадміністрації викрив черговий довготривалий злочин, який здійснювався впродовж двох з половиною років під керівництвом вищих посадових осіб міста. Кириченко С.О. офіційно і принципово поставив перед правоохоронними органами та вищою державною владою питання повернення грошей тим херсонцям, з яких команда мера Херсона В.Сальдо незаконно стягнула сотні тисяч гривень під приводом розвитку «інфраструктури міста».

Не промовчав народний захисник і в ситуації, коли треба було дати оцінку діям Першого заступника голови Херсонської облдержадміністрації, за його позицію щодо припинення діяльності найбільш ефективного комунального підприємства «Херсонський комунальний ринок». В діях одного із найвищих чиновників С.Кириченко угледів ознаки корупції, про що чесно і відкрито написав губернатору області, а значить і самому пану Білому В.С.

Приступ агресії щодо Кириченка С.О. з боку тих, хто керує діями судді Зубова О.С, викликали і рейтинги опитувань з питання, за кого херсонці віддадуть голоси на найближчих виборах. Майже в усіх цих опитуваннях лідирує С.Кириченко. Ось і дана команда «ФАС!» на того, кого влада більше боїться, вірніше, можливості його бути обраним на найближчих виборах і проведення відповідних заходів по наведенню порядку в місті.

ПОМСТА ТА НЕНАВИСТЬ СУДДІ ВПРОДОВЖ РОКУ

Отримавши в січні 2011 року матеріали кримінальної справи, згідно яких Кириченко С.О. визнаний в осудному стані (рос. - вменяемом состоянии), суддя Суворовського районного суду м.Херсона Зубов Олександр Сергійович порушив вимоги Закону - ст.54 КПК України, з приводу обставин, що виключають участь судді в розгляді справи (щодо самовідводу), неодноразово відмовив Кириченку С.О. у задоволенні його обґрунтованої заяви про відвід судді Зубову О.С., хоча у 2009-2010 рр. за депутатськими зверненнями депутата Херсонської міської ради Кириченка С.О. порушувалися кримінальні справи за фактом винесення 29.02.2008 року суддею Зубовим О.С. незаконного рішення щодо комунального майна Херсонської міської територіальної громади, а також багаторазово розглядалися питання щодо направлення документів на притягнення судді Зубова О.С. до дисциплінарної відповідальності із загрозою для нього бути звільненим з посади судді.

Таким чином, суддя Зубов О.С. діє щодо Кириченка С.О. з мотивів особистої помсти, неприязні та ненависті за його принципову позицію, як депутата Херсонської міської ради і як громадського діяча, правозахисника і журналіста. Суддя Зубов О.С., з власної одноосібної ініціативи, своїми постановами від 25.03.2011 р. та від 14.07.2011 р. безпідставно призначив комплексну амбулаторну а потім і стаціонарну судово-психіатричну, психологічну експертизу відносно Кириченка С.О. нібито під приводом встановлення стану осудності Кириченка С.О., який ні в кого не викликає сумніву. Він зобов'язав УМВС України в Херсонській області примусово виконати свою постанову щодо Кириченка С.О. і доставити його до Одеської психлікарні.

Але міліція не знайшла підстав для застосування ст.ст. 11, 12, 13, 14 Закону України «Про міліцію», так як вони не містять тих підстав, за яких можна було б вважати законним застосування міліцією примусових заходів (затримання, заходів фізичного впливу, спеціальних засобів тощо) щодо Кириченка С.О.

При цьому суддя Зубов О.С. не врахував право Кириченка С.О.  погоджуватися чи не надавати згоду на здійснення над ним медичного психіатричного і психологічного дослідження (експертизи).

Відповідно до ст. 28 Конституції України «Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам».

Відповідно до ст.11 Закону України «Про психіатричну допомогу»: «Психіатричний   огляд   проводиться   лікарем-психіатром   на прохання  або за усвідомленою згодою особи». В цій же статті також визначені і випадки, коли «Психіатричний огляд особи може бути  проведено  без  її усвідомленої згоди або  без  згоди її законного представника у випадках,  коли  одержані  відомості  дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

неспроможна самостійно  задовольняти  свої  основні   життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або

завдасть значної  шкоди   своєму   здоров'ю у   зв'язку   з погіршенням  психічного  стану  у  разі ненадання їй психіатричної допомоги».

Аналогічно, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.97  «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.98):

«14. Судово-психіатрична експертиза  призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути НЕВМОТИВОВАНІ, НЕАДЕКВАТНІ ЧИ НЕКОНТРОЛЬОВАНІ ДІЇ ОСОБИ В МОМЕНТ ВЧИНЕННЯ ПРОТИПРАВНОГО ДІЯННЯ АБО В ПРОЦЕСІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ, а так само при укладенні цивільно-правової угоди».

Згідно цієї ж Постанови:

«Судово-психіатрична експертиза обов'язково призначається: - для визначення психічного стану обвинуваченого ЗА НАЯВНОСТІ У СПРАВІ ДАНИХ, які викликають сумнів щодо його осудності (п. 3 ст. 76 КПК;

• щодо особи, яка у зв'язку зі своїми психічними або фізичними вадами нездатна правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати показання про них (ст. 69 КПК).

Ніяких, із перелічених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.97  «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» підстав та обставин в постановах Суворовського суду м.Херсона  від 25.03.2011 р. та 14.07.2011 р. про призначення експертизи не міститься. Це достатньо для висновку, що ця постанова винесена безпідставно і незаконно та підлягає скасуванню.

ПІДСУДНИЙ НАДАЄ ДОКАЗИ, ЩО ВІН ЗДОРОВИЙ АЛЕ…

Як видно із наведеного вище, на Кириченка С.О. не поширюються випадки застосування щодо нього психіатричного огляду без його усвідомленої згоди.

При цьому за вільною усвідомленою згодою Кириченка С.О. лікарі-психіатри трьох медичних психіатричних закладів (Херсонської області, Миколаївської області, Одеської області) в період з 30.03.2011 р. по 05.10.2011 р., здійснили чотири психіатричні огляди Кириченка С.О. визначивши стан його здоров’я, як «без ознак психічного розладу», здатним виконувати обов’язки опікуна та зберігати і застосовувати вогнепальну зброю. Цим лікарняні установи, наданими Кириченку С.О. документами, підтвердили стан осудності (рос. - вменяемости) Кириченка С.О. та його можливість здійснювати повноцінний захист своїх прав під час розгляду справи у суді. Та суддя Зубов О.С. цим не задовольняється, безпідставно не визнає медичних висновків фахівців-психіатрів навіть тих медичних закладів, в яких він же призначав здійснення експертизи. Суддя Зубов О.С. не бажає продовжувати розгляд справи і всупереч висновкам спеціалістів трьох медичних установ Миколаївської, Одеської та Херсонської областей про психічне здоров’я Кириченка С.О., продовжує вперто наполягати на здійсненні саме тої експертизи, яка пов’язана із позбавленням волі (взяття під варту) Кириченка С.О. на тривалий час.

На судовому засіданні 02.12.2011 р. суддя Зубов О.С. роз’яснив Кириченку С.О. ст. 274 КПК України таким чином: «Вважати його дії по неявці спочатку на амбулаторне, а потім дослідження стаціонарної експертизи, як за  невиконання рішення суду, яке зобов’язує з’явитися, та свідчить про те, що Кириченко С.О. відмовляється виконати процесуальне рішення суду, ПОСТАНОВИВ, надати Кириченку С.О. 15 днів для добровільного виконання судового рішення і роз’яснює ст.274 КПК України».

При цьому суддя Зубов О.С. навмисно або несвідомо не врахував норми ст.150 КПК України, згідно якої «При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються тяжкість злочину, вік особи, стан її здоров’я, сімейний і матеріальний стан та інші обставини що її характеризують».

На своєму постійному утриманні Кириченко С.О. має трьох залежних виключно від нього осіб:

1) матер, Кириченко Тамару Гаврилівну 21.07.1926 р. н., вдови інваліда Великої Вітчизняної війни. Підопічна мати є похилого віку, якій 85 років, заради якої Кириченко С.О. змінив постійне проживання в м.Києві на м.Херсон. Стан її  здоров’я такий, що вона пересувається лише в межах стін будинку, де живе. Вона має кілька тяжких захворювань, неспроможна виходити до магазинів за продуктами, платити комунальні та інші платежі, робити домашні роботи. Все це щоденно здійснює Кириченко С.О.. Таким чином життя його безпорадної матері цілком залежить від справності та належності виконання ним щоденно обов’язків по її догляду;

2) дружину Кириченко Людмилу Анатоліївну, яка тимчасово не працює, не має засобів для прожиття, не має рідних в м.Херсоні та доглядає новонароджену доньку;

3) новонароджену доньку Кириченко Анастасію Сергіївну, яка народилася в листопаді 2011 року.

СУДДЯ ЗАГРОЖУЄ ВЖЕ БАГАТЬОМ

Тому дії судді Зубова О.С. по безпідставному застосуванню до Кириченка С.О. взяття його під варту, з метою примусу до проходження судово-психіатричної експертизи, є особливо небезпечними, бо ставлять під загрозу здоров’я і життя його немічної престарілої матері, безпорадної новонародженої доньки, позбавленої засобів для прожиття дружини. Таким чином є підстави вважати, що суддя Зубов О.С. використовує психіатрію, як засіб розправи і переслідувань, так як питання, винесені суддею Зубовим О.С. на експертизу, в більшості не належать до обставин кримінальної справи, що розглядається і виходять за межі встановлення основного питання щодо осудності чи неосудності Кириченка С.О.

Впродовж майже року суддя наполегливо не хоче продовжувати розгляд кримінальної справи по суті висунутого звинувачення, навіть не дивлячись на систематичні клопотання Кириченка С.О. продовжити розгляд справи.

За логікою здійснених дій та прийнятих рішень головною метою судді Зубова О. С., ймовірно. є не здійснення розгляду кримінальної справи і прийняття по ній рішення, а забезпечення Кириченку С.О. стану ОБМЕЖЕНОЇ ОСУДНОСТІ для призначення, як кримінального покарання, так і застосування примусових заходів медичного характеру (ст.20 КК України).

Недопустимою обставиною в такій ситуації є місцева кругова порука, яка призвела до відмов апеляційною інстанцію Кириченку С.О. в розгляді його скарг з мотивів, що постанови судді Зубова О.С. про призначення судово-психіатричної експертизи не впливають на розгляд справи, а оскарження їх може бути здійснено разом із оскарженням вироку по справі.

Також і касаційна інстанція відмовила Кириченку С.О. в законному його праві у витребуванні кримінальної справи з мотивів, що постанова Зубова О.С. про призначення судово-психіатричної експертизи не перешкоджає провадженню у справі. При цьому сама кримінальна справа не розглядається по суті, і впродовж року зупинилася на початковій стадії оголошення прокурором обвинувального висновку.

Подальший тиск судді Зубова О.С. на Кириченка С.О. з вимогою вимусити здійснити судово-психіатричну експертизу суперечить праву Кириченка С.О. не погоджуватися на проведення щодо нього судово-психіатричної експертизи, бо він є в стані осудності, не уникає участі у розгляді справи, ніхто його в цьому праві не обмежував. а сам підсудний наполягає на розгляді справи В Україні ще діє ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА, відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Це стосується і Кириченка С.О. та його прав.

ЗАКОНИ ПРО ОДНЕ, А СУДДЯ ПРО ІНШЕ

Чинне законодавство передбачає більш гуманні та прийнятні види проведення експертиз, особливо до обставин, в яких знаходиться Кириченко С.О. та його рідні. Згідно ст. 310 КПК можливе проведення експертизи в суді, яке і може призначити суддя Зубов О.С., не позбавляючи рідних Кириченка С.О. їхнього головного помічника і годувальника Але він цього не здійснює, обравши найбільш брутальну форму тиску на Кириченка С.О. та його рідних, поставивши в умови перспективи позбавлення нужденних людей (безпорадної матері, непрацюючої дружини, новонародженої доньки) їх годувальника, законного опікуна та єдиного помічника. Протиправність дій судді Зубова О.С. з цього питання підтверджується наступним.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 5 липня 1996 року N 194 «Про удосконалення організації судово-психіатричної експертизи в Україні» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 січня 2010 року N 1) в пункті 4. зазначено:

«4. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

4.1. Забезпечити кваліфіковане проведення стаціонарних та амбулаторних експертиз закладами, що передбачені пунктами 1, 2, 3 даного наказу».

«Переліком амбулаторних судово-психіатричних експертних комісій і територій, які вони обслуговують» у цьому Наказі закладом для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи визначено Херсонську обласну психіатричну лікарню (м. Херсон), яка обслуговує Херсонську область (місто), судово-слідчими органами яких призначено проведення судово-психіатричної експертизи.

Окрім цього, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.98) передбачено, що «Судово-психіатрична експертиза в судовому засіданні може мати характер амбулаторного обстеження, якщо питання про її проведення виникло під час судового слідства».

Таким чином, в порушення існуючого порядку визначення місця та установи (лікарняного закладу), згідно якого судово-психіатрична експертиза Кириченка С.О. повинна була визначена суддею Зубовим О.С. в судовому засіданні при розгляді справи спеціалістами Херсонської обласної психіатричної лікарні (м. Херсон) або в амбулаторному порядку в тій же Херсонській обласній психіатричній лікарні (м. Херсон), - суддя Зубов О.С. визначив інший порядок та місце проведення судово-психіатричної, психологічної експертизи Кириченка С.О., ніж це передбачено чинним законодавством.

Відомі спортсмени України високими досягненнями і рекордами приносять славу країні та роблять відомою свою державу, регіон, місто, село. Відомі політики України привертають увагу всесвітньої спільноти до нашої країни. Але історії відомі і факти, коли не тільки на позитиві поширюється знаність тої, чи іншої особи. Ос, наприклад, львівський суддя-«посівальник» Ігор Зварич та судді Шевченківського районного суду м.Києва на довгі роки привернули увагу мільйонів людей не тільки в Україні до проблеми корупції в судах. Є приклади, коли судді зі зброєю в руках вирішують свої проблеми серед громади.

То ж, схоже, що і суддя Зубов О.С. свідомо чи несвідомо працює на «популяризацію» Херсона серед широкої спільноти людей та країн, щоб ті знали, як круто в Херсоні вирішуються питання щодо відомої і знаної людини, яка необачно пішла проти інтересів місцевої влади, а, можливо, і не тільки місцевої.

Знаючи С.Кириченка, багато людей певні, що це прокурорсько-судове переслідування не зупинить його в досягненні тої мети, заради якої він щодня живе і допомагає багатьом людям в захисті їх законних прав і інтересів – справедливості і достатку для всіх.

МИКОЛА КРОПОТОВ