ХРОНОЛОГІЯ СКАНДАЛЬНОГО ДЛЯ ВЛАДИ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.97  «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.98):

«14. Судово-психіатрична експертиза  призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі, а так само при укладенні цивільно-правової угоди».

Далі зазначена Постанова містить перелік завдань і підстав для призначення експертизи:

«Судово-психіатрична експертиза  обов'язково призначається: - для визначення психічного стану обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності (п. 3 ст. 76 КПК (1001 - 05);

• щодо особи, яка у зв'язку зі своїми психічними вадами нездатна правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати показання про них (ст. 69 КПК (1001 - 05);

• для визначення психічного стану особи в справах про визнання громадян недієздатними (ст.258 ЦПК (502-06);

• у справах про поновлення громадянина в дієздатності (ст.260 ЦПК (1502-06).

У пункті 16. Постанови № 8 від 30.05.97 зазначено, що:

«Призначення судово-медичної експертизи є обов'язковим:

• для встановлення причин смерті (п.1 ст.76 КПК (1001-05);

• для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень (п.2 ст.76 КПК);

• для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини, передбачені ст.120 КК (2001-05) (п.4 ст.76 КПК);

• для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність, а відповідних документів немає і їх неможливо одержати (п.5 ст.76 КПК);

• щодо осіб, які у зв'язку зі своїми фізичними вадами не здатні правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них показання (ст.69 КПК). Звернути увагу судів на те, що в компетенцію судово-медичного експерта не входить вирішення питань щодо можливості перебування підсудного під вартою чи його участі у слідчих діях у зв'язку зі станом здоров'я. Перед судово-медичним експертом можуть бути порушені питання лише про стан здоров'я підсудного та про можливість надання йому медичної допомоги - амбулаторної, в умовах стаціонару чи в інших спеціально створених умовах».

Ніяких, із перелічених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.97  «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» підстав та обставин в оскаржуваній постанові Суворовського суду м.Херсона  від 25.03.2011 р. про призначення експертизи не міститься. Це достатньо для висновку, що ця постанова винесена безпідставно і незаконно та підлягає скасуванню.

У справі, порушеній проти мене, відсутні обставини, які б потрібно було доказувати засобами судово-медичної експертизи, як науково-практичного дослідження. Усі обставини справи досліджувались і надалі можуть досліджуватись ФАХІВЦЯМИ ПРАВА СУТО ПРАВОВИМИ ЗАСОБАМИ. Я цілком адекватна, психічно здорова людина зрілого віку (50 років), яка щодня здійснює організаційні, розумові функції серед колективів людей, є журналістом та громадсько-політичним діячем всеукраїнського рівня, очолюючи на виборних посадах партійні та громадські об’єднання (Голова Херсонської обласної організації Республіканської Християнської партії України, Голова Херсонської міської профспілкової організації «Народний контроль», Голова Херсонської обласної організації Всеукраїнського комітету оборони прав людини, Голова Херсонського обласного об’єднання християн-демократів та ін.).

На сьогодні я є Головою комітету з питань  регуляторної політики та розвитку підприємництва (виборна посада) у складі Громадської ради при Херсонській обласній державній адміністрації (виборний орган), маючи при цьому статус члена Правління Громадської ради та Заступника Голови Громадської ради при Херсонській облдержадміністрації (виборний статус).

Суддя Зубов О.С. – ЄДИНА ЛЮДИНА із всіх багаточисельних людських контактів за 50 років мого життя, яка поставила САМЕ У ПРИМУСОВОМУ ПОРЯДКУ (явно зловживаючи своїм статусом судді) питання щодо адекватності моїх дій та мого психічного здоров’я.

У постанові Суворовського суду м.Херсона про призначення судово-психіатричної, психологічної експертизи, суддя використав щодо мене ФАКТОР ПРИМУСУ, яким наділила його держава через повноваження (право) судді на призначення судово-психіатричної експертизи.

Згідно п.8 Наказу Міністерства охорони здоров’я №397 від 08.10.2001 р., яким затверджено «Порядок проведення судово-психіатричної експертизи» об’єктами експертизи є «обвинувачені та підсудні, стосовно яких в органах слідства та суду виникли сумніви щодо їх осудності або можливості за психічним станом брати участь у слідчих діях чи судовому засіданні».

В органах слідства не виникло сумніву щодо моєї осудності або можливості за психічним станом брати участь у слідчих діях чи судовому засіданні. Такий безпідставний, невмотивований і неадекватний «сумнів» висловив лише суддя по справі, якому я вже двічі заявляв обґрунтований відвід.

Ознайомившись із книгою «Советская психиатрия: заблуждения и умысел» (автори Н. Аликина, А. Коротенко), яка є результатом мультидисциплінарного дослідження жертв зловживань психіатрією в політичних цілях в СРСР (на території України), можна дослідити результати цього проекту. Вони полягають в тому, що робота в межах даного дослідження дозволила вивчити феномен перетворення психіатрії в каральний інструмент держави, який слугував для подавлення політичного та іншого інакомислення, яке кваліфікували це явище як психічне захворювання, ув’язнюючи до спецлікарень психічно здорових людей.

У зв’язку із цим прослідковується явна аналогія, коли своїми діями суддя Зубов О.С. демонструє зловживання у сфері судових повноважень при намаганні застосувати психіатрію, як каральний інструмент, для подавлення політичного та іншого інакомислення, зокрема щодо мене, як підсудного.

При цьому Законом України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року  N 1489-III у статті 3 визначена «Презумпція психічного здоров'я», коли:

«Кожна особа вважається такою,  яка не має психічного розладу, доки  наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України».

Суворовський районний суд м.Херсона у постановах від 25.03.2011 р. та від 28.03.2011 року не керувався підставами та порядком, передбачених цим Законом та іншими законами України, коли незаконно призначав у відношенні до мене судово-психіатричну, психологічну експертизу.

Також, всупереч норми статті 7 Закону України «Про психіатричну допомогу», у постанові суду Суворовського району від 25.03.2011 року проглядається мета отримати «потрібний діагноз» тоді, коли:

«Діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними  цінностями  або  на   будь-яких   інших підставах,  безпосередньо  не  пов'язаних  із станом її психічного здоров'я».

Я, Кириченко Сергій Олександрович, є відомим в Україні та за її межами, як громадсько-політичний діяч, вчений, кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України, викладач права, капітан запасу юридичного складу Збройних Сил України, депутат Херсонської міської ради І-го скликання (1990-1994 рр.), народний депутат України ІІ-го скликання (1994-1998 рр.), народний депутат України ІІІ-го скликання 1998-2002 рр.), депутат Херсонської міської ради V-го скликання (2006-2010 рр.). Кожен факт та подія мого життя становлять інтерес для відповідної громадськості в Україні та за її межами. Впродовж останніх двох десятків років, кожні два роки я проходжу медогляд, як водій, а також кожні три роки на право носіння зброї. При цих медоглядах обов’язковим є огляд лікаря-психіатра та лікаря-нарколога. Ні в кого, в жодного лікаря, не викликали сумнів стан мого здоров’я, в тому числі і психічного. Це підкріплюється великим стажем мого безаварійного керування автомобілем та практикою безпечного носіння зброї.

Я добросовісно, в тому числі і як журналіст, користуюся своїми конституційними правами на свободу думки і слова. Саме наслідком політичної незгоди зі змістом моїх публікацій стали заяви осіб, в тому числі і іноземця, на підставі яких порушено кримінальну справу. Таким чином порушена проти мене кримінальна справа має усі ознаки політичного замовлення. Можливо, суддя Зубов О.С., при винесенні постанови про призначення оскаржуваної експертизи, не зважив на вище перелічені обставини, що також необхідно врахувати при обґрунтуванні підстав для скасування незаконних постанов про проведення у відношенні до мене зазначеної вище експертизи.

В оскаржуваній постанові Суворовського Суду м.Херсона від 25.03.2011 р. на стор.2 містяться явно упереджені і безпідставні оцінки суддею моїх дій, як «неадекватної поведінки», на що суддя не має права, так як у нього відсутній відповідний фах та повноваження.

Для встановлення істини по справі, яка розглядається в суді, судово-психіатрична експертиза не потрібна. Виправдувальний або обвинувальний вирок можна постановити і без такої експертизи.

Вищеозначені факти свідчать про грубі порушення моїх основних прав, як підсудного – в т. ч.  мого права на захист.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, ані юридичних, ані фактичних підстав, ані належним чином обґрунтованих і належним чином засвідчених документів та матеріалів справи, які б стали підставою для призначення судово-психіатричної, психологічної експертизи відносно мене – підсудного Кириченка С.О. у Суворовського районного суду м.Херсона при винесенні оскаржуваної постанови не було.

Таким чином, постанови Суворовського районного суду м.Херсона від 25.03.2011 р. та від 28.03.2011 р. є нічим не необґрунтованими і незаконними.

Враховуючи безпідставність, необґрунтованість і незаконність висунутих у постанові суду від 25.03.2011 року мотивів призначення судово-психіатричної, психологічної експертизи,

враховуючи відсутність в матеріалах справи обставин, які б свідчили про достатність підстав вважати, що я, як підсудний не можу керувати своїми діями під час розгляду справи у суді та нездатний правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати показання про них,

зважаючи також на стан мого здоров’я, в тому числі й психічного,  який ніколи і ні в кого не викликав сумнів,

враховуючи утримання мною непрацездатної матері похилого віку (85 років), вдови інваліда Великої вітчизняної війни, яка потребує мого щоденного догляду за нею, а також  дружини,

зважаючи на факти проходження мною психіатричних оглядів  30.03.2011 р. в Херсонській міській психоневрологічній поліклініці (лікар Бабинець Олена Миколаївна) і 31.03.2011 року в Миколаївській обласній психіатричній лікарні (лікар Шиндровський Володимир Феліксович) з підтвердженням мого психічного здоров’я та придатності виконувати повноваження опікуна,

керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.97  «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»,

враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.28, ч.1 ст.29, п.8) ч.3 ст.129 Конституції України п.2), ч. 2 ст. 347, п.11) ст.348, ст.ст.349, 350, 353, 382 КПК України

ПРОШУ:

1. Відновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м.Херсона від 25.03.2011 року у зв’язку із його пропуском із поважних причин (непередбачуваний кількаденний виїзд для отримання консультацій по справі), а також  неналежним оформленням вимоги про скасування зазначеної постанови від 25.03.2011 р. у судовому засіданні 28.03.2011 р.

2. Невідкладно витребувати із Суворовського районного суду м.Херсона кримінальну справу № 1-988/10 в порядку ст. 382 КПК України.

3. Завчасно повідомити мене про час і місце розгляду апеляції.

4. Постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 25 березня 2011 року про призначення комплексної амбулаторної судово-психіатричної, психологічної експертизи у відношенні мене – підсудного Кириченка Сергія Олександровича, 1961 р. н. -  скасувати у зв’язку з її незаконністю і необґрунтованістю.

5. Постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 28 березня 2011 року про поставлення додаткових питань на вирішення експертів при здійсненні експертизи, призначеної Постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 25 березня 2011 року  -  скасувати у зв’язку з її незаконністю і необґрунтованістю.

Додатки:

1) копія оскаржуваної Постанови Суворовського районного суду м.Херсона від 25 березня 2011 року про призначення комплексної амбулаторної судово-психіатричної, психологічної експертизи -  на 2 арк.; 2) копія оскаржуваної Постанови Суворовського районного суду м.Херсона від 28 березня 2011 року про поставлення додаткових питань на вирішення експертів при здійсненні експертизи – на 2 арк.; 3) Копія Висновку про стан здоров’я особи на підставі психіатричного огляду  30.03.2011 р. в Херсонській міській психоневрологічній поліклініці – на 1 арк.; 4) Копія Довідки 012476 Херсонської міської психоневрологічної поліклініки про результати психіатричного огляду 30.03.2011 р. та копія Квитанції до прибуткового касового ордера від 30.03.2011 р. – на 1 арк.; 5) Копія висновку про стан здоров’я особи на підставі психіатричного огляду  31.03.2011 року в Миколаївській обласній психіатричній лікарні – на 1 арк.; 6) Дві копії апеляції.

Підсудний С.О.Кириченко

« 11 » квітня  2011 р.