ХРОНОЛОГІЯ СКАНДАЛЬНОГО ДЛЯ ВЛАДИ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

Вища кваліфікаційна комісія

суддів України

01032, вул. Жилянська, 120 А, м. Київ

« 07 » березня  2011 року

Заявник:   Кириченко Сергій Олександрович

Адреса фактичного проживання або місцезнаходження:   м.Херсон,....

Скарга

щодо неправомірної поведінки судді

1. Інформація про суддю (прізвище, ім’я, по батькові)

Зубов Олександр Сергійович,

- (назва місцевого чи апеляційного суду, в якому працює суддя)

Суворовський районний суд м.Херсона,

- номер судової справи, дата постановлення у ній рішення: справа №1-988/10, постанова про призначення кримінальної справи до судового розгляду від 17.01.2011 р. – підсудний по справі;

- номер судової справи, дата постановлення у ній рішення: справа №1-988/10, постанова про відмову у задоволенні заяви про відвід судді від 31.01.2011 р. – підсудний по справі.

2. Зазначити, відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:

¨   істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема:

¨   порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

¨   систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

Обґрунтування в чому саме, полягає вищезазначена підстава:

1) Мною вже було в лютому ц. р. подано скаргу до ВККСУ щодо судді Зубова О.С. Керуючись статтями 237, 244, 246 КПК України, я, через подане мною клопотання 17.01.2011 р., зважаючи, що досудове слідство було прокуратурою м,Херсона здійснене без моєї участі, просив суд в особі судді Суворовського районного суду м.Херсона Зубова О.С. винести постанову про повернення справи на додаткове розслідування, так як під  час  порушення  справи, провадження  дізнання та  досудового слідства були допущені такі порушення  вимог  цього  Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Але суддя Зубов О.С., в порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, грубо порушив присягу судді і правила суддівської етики, та своєю Постановою про призначення справи до розгляду від 17.01.2011 р. призначив до судового розгляду кримінальну справу за обвинуваченням мене у скоєнні злочину за наявності обставин, коли під  час  порушення  справи, провадження  дізнання  або  досудового слідства були допущені такі порушення  вимог  цього  Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

2) Вдруге, у лютому ц. р. я звертався до ВККСУ із питання самовідводу та відводу судді Зубова О.С.. Не відреагував суддя Зубов О.С. на обставини, згідно яких він зобов’язаний був заявити  самовідвід, так як за моїми депутатськими зверненнями порушувались кримінальні справи проти нього.

Стаття 56 Кримінально-процесуального кодексу України зобов'язує суддю  заявити самовідвід при наявності обставин,  передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу. На цих же підставах відвід судді може бути заявлений підсудним. Бо впродовж декількох років я, як депутат Херсонської міської ради, направляв до правоохоронних органів депутатські звернення щодо притягнення судді Зубова О.С. до кримінальної відповідальності за скоєні ним злочини проти правосуддя та інтересів територіальної громади м.Херсона.

Але мою заяву про його відвід с суддя Зубов О.С. незаконно не задовольнив. Що дає підстави, що він вже увійшов  в стан здійснення помсти щодо мене за попередньо здійснені мною дії по притягненню судді Зубова О.С. до відповідальності.

Наведені вище обставини дали підстави для розгляду у ВККС України питання про притягнення судді Зубова О.С. до дисциплінарної відповідальності за скоєні дії, якими ним порушено присягу, вимоги щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу), а також  допущено порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.

3) Але у зв’язку з тим, що ніхто до сих пір не зупиняє сваволю судді Зубова О.С., не припиняє його незаконні дії, він вчиняє все більш значущі порушення законів та прав людини.

Так під час судового засідання 24.02.2011 року суддя Зубов О.С. недвозначно продемонстрував наявність, як корумпованих зв’язків між ним та заявниками по кримінальній справі, незаконно порушеній проти мене, так і неформальні (позаслужбові та позасудові) протиправні зв’язки між ним та керівництвом іудейської релігійної громади м.Херсона в особі рабина Й.Вольфа та його найближчого оточення. Мова йде про наступне.

Судове засідання по розгляду кримінальної справи, порушеної за ч.1 ст.161 КК України (“Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань”) проти мене - Сергія Кириченка (далі – С.Кириченко), було призначено на 24.02.2011 року о 14.00 год. у Суворовському районному суді м.Херсона. Перед цим судовим засіданням усі заявники по кримінальній справі, а саме всі троє із трьох заявників проти С.Кириченка – рабин м.Херсона і Херсонської області, керівник єврейської іудейської громади, громадянин Ізраїлю - Йосип Іцхак Вольф, керівник прес-служби єврейської іудейської громади, екс-директор єврейської школи «ХАБАД»  - Віталій Бронштейн та голова єврейського благодійного фонду «Хесед Шмуель» - Олександр Вайнер, організували і провели акцію, яка є формою безпосереднього тиску на суд та суддю по справі Зубова О.С., на підсудного С.Кириченка, а також вплинула на суд та усіх учасників судового процесу через висвітлення в засобах масової інформації, а саме: телеканалі «Україна» 24.02.2011 р., каналі ХОДТРК «Скіфія» 25.02.2011 р., суботньому випуску газети «Гривна» №9 (485) від 25.02.2011 року на стор.1 «Фотофакт» та газеті «Субота. Вечірній Херсон» №16 (016) від 26.02.2011 року на стор. 4 «В нашем доме нет фашизму», газ. «Новий формат» від 02.03.2011 р. та ін..

Такі дії представників і організаторів так званої «антифашистської», «антинацистської» акції явно підпадають під статтю 376 КК України («Втручання в діяльність судових органів»), згідно якої злочином визнається: «1. Втручання  в  будь-якій  формі  в діяльність судді з метою перешкодити  виконанню  ним  службових  обов'язків  або   добитися винесення неправосудного рішення». Але, як це буде видно пізніше, судді Зубову О.С. не те що не перешкодила ця акція втратити цнотливу неупередженість та об’єктивність, а навіть більше! Суддя Зубов О.С. особисто перейшов на той бік «барикад», де проявляли активність члени Херсонської іудейської релігійної громади «Хабад». Про це далі.

А поки півтора десятка членів єврейської іудейської громади, в т. ч. і пан Вайнер О.П., 24.02.2011 р. о 12.45 год. одягнулися у смугасту концтабірну робу з шестикутними жовтими зірками Маген-Давида на грудях, «концлагерними» нашивками-номерами, під відтворений технічними засобами кіношний гавкіт собак, німецькі кінофільмові оклики та кулеметну стрілянину, демонстрували плакатні надписи, покликані спонукати суд пошвидше «зупинити в Херсоні фашизм і нацизм», який, на думку пікетуючих, відтворює «агітатор фашизму» С.Кириченко. Зазначену акцію знімали замовлені організаторами акції коштовні телекамери Телеканалу «Україна», Телеканалу ХОДТРК «Скіфія», недешеві журналісти газет «Гривна», «Вечірній Херсон» та фотограф херсонської єврейської іудейської громади. Через мегафон керував усіма діями учасників акції та представників засобів масової інформації “режисер-сценаріст” - керівник прес-служби єврейської іудейської громади Віталій Бронштейн.

На каналах телебачення були відтворені осудливі щодо С.Кириченка інтерв’ю В.Бронштейна, рабина Й.І.Вольфа, О.Вайнера, депутата обласної ради А.Кияновського та інших учасників акції, які мають виключно єврейське походження. Всупереч вічній традиції журналістиці подавати пояснення різних сторін щодо висвітлюваних подій, думка підсудного Сергія Кириченка ні в газетах, ні по телебаченню не прозвучала, що спричинило однобоку подачу замовленої інформації та підкреслює замовність самої акції та контрольованість цих ЗМІ представниками відповідної національної меншини. Було яскраво продемонстровано «гру в одні ворота».

Підсудний Кириченко С.О. та  громадяни, які, як завжди перед цим, а саме 12-го січня, 17-го січня та 31-го січня, прийшли послухати відкритий процес, зібралися на 7-му поверсі будівлі суду біля кабінету 703, де минулого разу – 31.01.2011 р., відбувалося попереднє судове засідання. Але, секретар судді Зубова О.С. о 14.год. 10 хв. зненацька повідомила, що судове засідання відбудеться на другому поверсі у каб.203.

Коли підсудний С.Кириченко та громадяни Херсона спустилися і підійшли до каб.203, там їх зустрів посилений щільний кордон озброєних представників Служби охорони МВС та спецпідрозділу «Гріфон», а також судовий розпорядник Оксана Анатоліївна, чомусь незвично для всіх одягнена у форму. Саме вона зупинила рух людей до приміщення судової зали, запропонувавши зайти лише підсудному С.Кириченко та одному із свідків. На питання С.Кириченка, а чому згідно статті 11 Закону «Про судоустрій та статус суддів» інші громадяни позбавлені такого права, судовий розпорядник сказала, що доступ до приміщення можливий лише «при наявності вільних місць». Але саме такої наявності вже не було. Бо коли С.Кириченко відчинив двері приміщення №203, то побачив там повністю зайняті усі місця, на яких сиділи члени єврейської іудейської громади, суддю Зубова О.С. в мантії, прокурора у формі, секретарів судового засідання та журналіста і оператора телеканалу “Україна”, який був напоготові і почав знімати все, що відбувалося. Вони все ретельно знімали. Без усякого на те погодження з боку підсудного С.Кириченка та його захисника, про що однозначно написано в КПК України. Попри всіх формальних процедур, ретельно прописаних кримінально-процесуальним кодексом, черговість організаційних формальностей була явно порушена.

Дивно! Ніколи ще суддя із секретарями судового засідання, наперед підготовленою аудиторією ретельно відібраних слухачів та прокурор, не чекали приходу підсудного та інших учасників процесу і громадян-слухачів процесу. Це не передбачено законом. Спочатку зал судового засідання заповнюють громадяни-слухачі, потім заходять підсудний і свідки, а вже після того секретар запрошує прокурора і наприкінець суддю, перед заходом якого усі учасники процесу та слухачі повинні підвестися на заклик “Встати, суд іде!”. Так, для усіх! Але суддя Зубов О.С. в даному випадку чомусь порушив цю святу традицію! А може це корупція? Авжеж, поведінка судді явно змахує на заангажовану та упереджену.

Підсудний С.Кириченко та інші учасники процесу і громадяни-слухачі не захотіли мовчки підкоритися змовникам в особі судді та клерікал-сіоністів, які захотіли взяти реванш за попередні засідання, коли синагога і рабин “ставили прогули” тим, хто не приходив покункурувати представникам слов’янської частини громади м.Херсона. Усім стало зрозуміло, що акція з “концтабірниками” – це і провокація, і незаконний тиск на суд та на підсудного, а також і привід тілами євреїв-іудеїв витіснити очікувану присутність слов’ян-християн. Це вже, як кажуть, занадто перебрано межу здорового глузду і закону з боку рабина Й.Вольфа та його оточення. За це законодавством встановлена невідворотна відповідальність. І ця акція лише підтверджує наміри організаторів кримінальної справи та судової розправи, пошвидше винести вирок С.Кириченку, що за їх намірами, закриє йому шлях на найближчі вибори.

Коли все ж таки підсудний С.Кириченко пройшов живий кордон із тіл озброєних правоохоронців, і зайшов до каб.203, то він одразу дав правову оцінку діям судді Зубова О.С., який за його словами вступив у попередню  змову з заявниками по справі, які є керівниками єврейсько-іудейської громади м.Херсона. С.Кириченко у стримано-емоційній формі, прямо в очі судді Зубова О.С. заявив, що той порушив вимоги статті 24 Конституції України та відповідної статті судового законодавства і надав привілеї представникам єврейської іудейської громади за ознаками раси, релігійних переконань, етнічного та соціального походження, відповідно, обмеживши за цими ж ознаками права представників слов’янської християнської громади м. Херсона.

С.Кириченко вимагав від судді Зубова О.С. припинити спланований ним та іудейськими керівниками спланований захід, звільнити приміщення судового розгляду від наперед відібраних слухачів-учасників та надати можливість на рівних правах зайти представникам усіх національностей та віросповідань до приміщення зали судових засідань.